Дубова долина

- Ти не скажеш мені майбутнє?
- Майбутнє відкриється нам, коли настане час.
                                                        
                                                         Тереза (Fable)
          
                                             *
Далеко від гаміру великих міст і моря незнайомих облич, де неквапливою течією пливло життя, мирно існувало маленьке містечко. Вістка про прибуття зайди* розліталася поселенням зі швидкістю випущеної темним Робіном* стріли. Здебільшого сюди забрідали  мандруючі торгівці і артисти, котрі прагнули заробити хоча б кілька монет. Але траплялися й рідкісні подорожани та ще більш рідкісні судна. Ті ж, що таки знаходили цю місцину, почасту залишались на ніч у місцевій корчмі. Цей шинок ділив простір разом з домом дівиць, що розташовувався на другому поверсі будівлі. Попри спокусу у вигляді красивих, напів оголених молодиць, тут ще й можна було дізнатися останні новини (хоч всі і дивувалися звідкіля їм тут взятися) за келихом справжнього дубового віскі альбів*. Не зважаючи на статус, це містечко приховувало безліч секретів. Але про все по порядку.
Ось саме в цю мить, в присмерках, перед самим світанком, біля самотнього, напів зрубленого дуба стояв досить дивний юнак. Згорблений, худорлявий хлопчак з сухим, стирчашим навсібіч волоссям мишачого кольору. Його тонка рука тримала за віжки старого сірого віслюка, обвішаного по обидві сторони клунками з речами та запасом соломи. З дурнуватою усмішкою хлопець витріщався на товстезний стовбур старющого дуба, до якого було прибито великий вказівник, що в свою чергу, таки схоже, був також зроблений з дубу. Юнак прочитав напис ще раз, цього разу виразніше. Його голос був дзвінким та мав дивний акцент, як для цієї частини Альбіону. (хоча, заради справедливості, такої ж думки були і жителі королівства відносно мови альбів)
- Дубова долина.
Його вуста розтяглися ще дужче, і грозилися перейти у регіт. Молодик поглянув на свого попутника, ніби той мав змогу збагнути усю комічність ситуації. Натомість віслюк беземоційно пожовував солому зі звичним віслючим поглядом — байдужості до всього, що відбувалося навколо.
Нарешті, після такої довгої мандрівки, незнайомець був так близьким до своєї мрії. Залишалися якісь лічені милі.
Свіже, прохолодне повітря наповнювало його енергією, втома у тілі кудись зникала. Вчергове погляд його великих, блакитних очей ковзнув неймовірним пейзажем. Майже непримітно, у долині лежало маленьке містечко. З цієї відстані виднілися лише розмиті обриси будівель-цяток. Чи не всі підступи до поселення були надійно захищені природною фортецею. На півдні її ховали височенні гори з численними відногами*. Де-не-де вершини цих гір були поцятковані плямами снігу. В деяких місцях, особливо цілеспрямовані гори ховались просто між хмар. Зі сходу та заходу містечко приютили дрімучі ліси, їх довгі тіні нависали над селищем, як ті пазуристі лапи монстра. Небезпечні та чарівні одночас (але тільки якщо ти божевільний), і тільки з півночі містечко омивало Примарне море зі своїми звичними туманами, які почасти огортали маленький порт та частину Дубової долини в непроглядне марево, чим і віднаджували кораблі від цього місця.
Дивак глянув на роздоріжжя. Одна з доріжок вела в бік Дубової долини. Порослий манівець зміївся та ховався далеко у лісі. По ній можливо було зрозуміти — гостей тут багато не буває.
- Єдиний спосіб потрапити до Дубової долини без зайвого ризику – видихнув хлопець оголовши дещо криві та завеликі передні зуби.
Він востаннє окинув швидким поглядом всю велич природи, а потім смикнув за віжки, і осел ліниво поволікся слідом.

                                          ***
Зайда - людина, яка прибула звідки-небудь.
Темний Робін - таємничий месник королівства Альбіон.
Королівство Альбіон - острівне королівство, що займає більшу частину Прихованого острова.
Альб - той, хто живе у Альбії.
Альбія - поневолене, колись незалежне королівство. Розташоване у північній частині Прихованого острова. Входить до складу королівства Альбіон зі столицею у Портсоні (хоча куди значимішим було двоєдине місті Еск-Борсон). Чит. Різдвяний переполох.
Віднога -відгалуження гори, ріки, стовбура тощо.
*