РОЗДІЛ 3

Рік тому. Петруха прокидається у своїй невеликій квартирі. Скрізь бардак. Судячи з обставини кімнати, герой живе дуже бідно.

Він бере свої штани та витрушує звідти дрібницю.

ПЕТРУХА: п'ять, десять. Навіть на срану пляшку пива не вистачить.

Він виходить надвір. Це є центр великого міста. Всюди ходять люди, займаються своїми справами.

Наш герой прямує до бару. Відчиняє двері та заходить усередину. Там купа вільних столиків, адже зараз лише ранок. Він наближається до двох молодих хлопців.

ПЕТРУХА: привіт, мужики.

Вони здоровкаються за руку, і Петруха похмурий сідає за столик.

ПЕТРУХА: Вадяне, слухай, купи мені пива, я зовсім на нулі.

Вадик: ех ти, коли вже роботу собі знайдеш?

ПЕТРУХА: не починай, голова після вчорашнього тріщить.

ВАДИК: гаразд, куплю, тільки востаннє!

ПЕТРУХА: гаразд, гаразд.

Другий друг Петрухи це хлопець із початку оповідання. Сиплий.

СИПЛИЙ: хлопці, я тут подумав. Потрібно каламутитися, це не життя.

ВАДИК: ось, справа кажеш, знайдіть нормальну роботу, хлопці. Мій батько каже, що ви два нероби і навіть забороняє з вами спілкуватися, я сам не розумію, чому я досі дружу з вами.

Бармен приносить склянку пива для Петрухи та кидає на нього зневажливий погляд. Той відпиває ковток з огидою.

ПЕТРУХА: та й сеча, раніше пиво було нормальне, до апокаліпсиса.

СИПЛИЙ: та так, я б все віддав за пару ковтків мого улюбленого міцного пива. Робиш три ковтки і день в ажурі. Жаль зараз його ніде не дістати.

Раптом на думку Петрухи спала ідея.

ПЕТРУХА: а чому це не дістати?

Він підірвався на ноги.

ПЕТРУХА: а що коли.

Він озирнувся і почав говорити тихіше.

ПЕТРУХА: а якщо, ми привеземо пійло з материка.

ВАДИК: ти збожеволів чи що?

СИПЛИЙ: так, Вадику правий, це дуже небезпечно.

ПЕТРУХА: ну ти ж сам казав, що треба мутитися, чи ти хочеш все життя працювати на цих сраних велосипедах, даючи електрику, щоб багатії, що зажерлися, могли дивитися телевізор?

СИПЛИЙ: та ні, це життя не на мене.

ВАДИК (злякано): я повірити не можу, що ми серйозно це обговорюєте!

ПЕТРУХА: Вадику, Вадику, послухай мене, у твого баті ж є два човни, вірно?

ВАДИК (ще більше налякано): вірно, але він у житті нам їх не дасть, ще й для... контрабанди!

ПЕТРУХА: слухай, а ми й не будемо в нього питати, ми її позичив, на якийсь час.

Вадик: він мене уб'є, ні, категорично ні!

ПЕТРУХА: слухай, Вадику, давай на чистоту, твій старий розповідає всім, що ти нікчемний син. А завдяки цьому ми зможемо купити йому таких десять! Ти станеш героєм!

ВАДИК: він справді так говорив?

Петруха пхає ліктем Сиплого для того, щоб він його підтримав.

СИПЛИЙ: так, я теж чув.

ПЕТРУХА: давай, брате, без тебе в нас нічого не вийде. Ну ж, зважуйся.

ВАДИК: ну, я думаю, що можливо…

ПЕТРУХА (скрикнув): от і чудово! Нас чекають великі справи, вип'ємо за це!

Він радісно відпиває зі свого келиха і різко випльовує вміст убік.

ПЕТРУХА (гучно): ну і сеча!

Ніч. Наша трійця із ліхтариками стоїть біля човнової.

ВАДИК: слухай, Петрухо, навіть якщо в нас все вийде, що нам робити з охороною? Весь берег суворо охороняється!

ПЕТРУХА: дрібниці, я вже все продумав. Західну ділянку охороняє дядько Сиплого, почесний забулдига.

Він глянув на Сиплого.

ПЕТРУХА: без образ.

СИПЛИЙ: так, мій дядько справді любить випити. Він уже має два попередження. Ще одне і він вилетить з охорони!

ПЕТРУХА: ну ось, ми йому дамо міхур і поки він відпочиватиме тихенько вирушимо, зробимо свої справи та повернемося. Справ на кілька годин.

ВАДИК: так, діл каже, але там же зомбі!

ПЕТРУХА: я тебе благаю, які зомбі? Вони вже давно усі вимерли. Згадай минулу зиму? Вони вже давно все згнили до біса.

ВАДИК: якщо так, то чому ми досі сидимо під замком на піввідстрові, раз там уже безпечно?

ПЕТРУХА: бо політики не хочуть, щоб ми добре жили. Їм краще тримати людей у ​​страху, щоб ті, у свою чергу, працювали на них і робили їхнє життя кращим!

СИПЛИЙ: Петруха справа каже.

ПЕТРУХА: вони без таких як ми з вами і дупу підтерти собі не зможуть!

СІПЛИЙ: вірно!

Вони всі засміялися.

Друзі прийшли до входу в човнову. Один із них дістав великі кусачки та перекусив залізний ланцюг. Вони увійшли всередину.