Короткий опис "загубленої"

Чесно,навіть не знаю,з чого почати.Те ,що я Лея і мені 17 ,це вже всі давно зрозуміли.Так,я звичайна школярка ,яка от-от закінчить 11 клас і повинна,як та леді bird,покинути своїх пречудових батьків(так тут проблем не буде,вони в мене надто хороші,ой,люблю їх) і йти в своє ,так зване доросле життя.Чи я цього хочу?Та я сама не знаю ,чого я хочу від недавнього часу.Я дівчина цілеспрямована ,і завжди чітко досягаю всього чого тільки забажаю,ну так принаймі було до моєї першої love(до цього я повернусь трішки згодом).Якщо розповідати про себе,я страшенно люблю 3 речі:танці,музика і попоїсти.Це вже робить якісь певні висновки щодо моєї особистості.Почнемо з того,що танці дарують мені можливість не тільки проявляти свої почуття в цьому мистецтві ,а ще й купу друзів та змогу частіше подорожувати.Щодо музики,так я граю на фортепіано,але я радше б сказала,що роль "слухача" мені більше до душі.Музичні вподобання в мене дуже схожі з сучасними дітьми,тому не будемо зациклюватись на цьому.

В тебе,мій любий ,читач може виникнути лише 2 питання:"Чому в мене якесь дивне ім'я?" і "Де ж розповідь про моє дуже складне життєве становище?"Одразу відповідаю на перше,я не знаю,чого я Лея,і чому мені взагалі вирішили так назвати,але мені подобається воно,тому зробимо вигляд-що це саме підходяще для мене ім'я ,та іншого бути не може.

Хмм,щоб відповісти на 2 ,потрібно починати з далеких років мого початку перехідного віку(про що я обов'язково напишу в наступному розділі).Але скажу так,проблеми на перший погляд,справді дріб'язкові ,і я все-таки використала значні гіперболи в своєму пролозі.

Але психологія людина,а особливо дівчинки,яка залишилась з своїми проблемами тет-на-тет,видається дуже складна.Перевірено на собі ,чесно кажу❤

Я стикнулась з численними розчаруванням,після яких не так і легко прийти до душевного спокою.Звичайно,вирішити все-таки їх вдалось,бо я сильна духом і ніколи не проявляю всім свої почуття.Чи це добре?Питання дуже спірне,про яке ми обов'язково ще поговоримо.

До чого я це все веду,не завжди потрібно мовчати про свої проблеми,потрібно хоч іноді ,але довіряти людям(найкраща подруга-це мама,можеш легко їй розповісти про все).Я зробила велику помилку,що все так довго тримала в собі.Але тепер ,я знаю ,як з цим боротись,і ці дитячі проблеми вже не є такі страшні,хоча ставлюсь до них обережно.

В наступному розділі,обіцяю,що розкрию більше карт з свого життя,і розповім ,як все було)

*один спойлер,нам потрібно буде повернутись на 2 роки в минуле,ви зі мною?

і ще ,якщо є питання до мене(Леї) пишіть їх в коментах ,і я про все вам розповім,але все-таки хронологія -це святе.

Тому,до зустрічі❤