Зелене поле, ліс і хата біла,
Село моє, де рідне все й знайоме.
Тут кожен куточок серцю милий,
Тут пісня вітру вічно невгомонна.
Сади цвітуть весняним буйним цвітом,
А влітку колоситься жовте жито.
І кожен день тут пахне медом, літом,
А вечори - спокоєм і світлом.
Тут люди щирі, праця їхня тиха,
Тут мова рідна, пісня ллється з серця.
Тут світанки зустрічають теплим сміхом,
І осінь зберігає плоди в верстя.
Тут кожен день — мов нова казка,
Де щастя в простоті, в очах дитячих.
Село моє, ти мов моя підказка,
Як бути вдячним за усе найкраще.
І хоч би куди доля не водила,
Де б не бував я в світі невідомім,
До тебе, село, завжди лину щиро,
Бо ти — мій дім, моя колиска й спокій.
Відредаговано: 02.08.2024