Думки вслух

Море

На обрії простяглось безкрає море,  
Дорога стелиться до хвиль блакитних,  
Там сонце світить, гріє ніжно шкіру,  
І вітер шепче про світи незвідані.

Ідеш стежками, що ведуть до берегів,  
Де піна біла грає у пісні,  
Де чайки в небі малюють нові мрії,  
І хвилі танцюють в ритмі весняні.

Торкнешся піску, що теплом зігрітий,  
Побачиш простір, де скидаєш тягарі,  
І зникнуть втома, смуток, думки сірі,  
Бо море змиє все, що було в житті.

Вперед, до горизонту, до моря синього,  
Де кожен день – нова, чарівна казка,  
Де в серці спокій і свобода вічна,  
І радість – вічний супутник, ясна.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше