Частина II.2: Парта, Трата та безліч світів

Ми вже сказали, що на самому початку не було нічого. Але не «нічого» в звичному сенсі. А щось поза порожнечею, поза часом, поза відсутністю. Я назвав це Партою.

А що, якщо енергія потрапила до нас іншим способом?

Не тому що хтось хотів, і не тому що був великий план. А просто тому що… це сталося.

Що якщо ми не початкова точка Парти? Що якщо енергія потрапила до нас в результаті іншого великого вибуху чи енергія просто накопичилася в одній точці?

Що якщо ми — не одні? Що якщо є мільярди інших всесвітів?

Трата — це Парта, наповнена енергією.
Тобто вони антоніми.

Якщо Парта — це абсолютна тиша,
то Трата — вібрація.

Якщо Парта — поза часом, то Трата — час, що йде з першого коливання.

Трата — це не один Всесвіт.

Це безліч всесвітів, кожен з яких міг народитися з вкиду енергії у своїй черзі.

Уявіть мільярди Всесвітів.
Кожен зі своїм простором.
Кожен зі своїм часом.
Кожен — унікальний.

Але у всіх — одна основа: енергія. Всесвіти всередині Трати з’єднані. Не безпосередньо. А через тонкий фон енергії.

Уявіть, що між ними — хвильові, пульсуючі частинки,
як туман, який не належить жодному з них, але пов’язує всі.

Це хвильова енергія.
Енергія, яка не стала атомами,
не стала матерією, а залишилася самою собою.

Зрив кожного Всесвіту — її особистий Великий Вибух.

У кожному такому всесвіті, як наш, в якийсь момент виникає власний Зрив.

Її особистий вибух народження.

Він створює її простір.
Її час.
Її фізику.

Але все це — з тієї самої загальної енергії Трати.

І це багато що пояснює. 

Але навіть ця модель не вирішує одного: парадокс залишається. Парадокс Початку.

Чому з’явилася перша Трата?

Чому взагалі з’явилася енергія?

Чому з’явився хоч один Зрив?

На це поки немає відповіді.

І, можливо, саме тут і починається те, що не можна пояснити.