Не знаю, що з цього приводу стверджує офіційна наука, але я особисто бачив, як маленькі синиці з одного виводку — чи то брати, чи сестри — допомагають одне одному. В них дуже розвинена емпатія одне до одного. Вони всі тримаються разом: разом п'ють, годуються, завжди разом.
Є більші, є менші. Я бачив, як більші, які вже їдять самостійно, годують найменшого серед усіх, який весь час пищить, мов Морзе, та просить їсти. І от хтось із його сестер чи братів узяв горіх та поклав йому до дзьоба. Це свідчить про те, що вони керуються не тільки інстинктами, а й мають певне співчуття та розуміння того, що вони рідні й що треба захищати одне одного.
P. S. Звісно, на премію Миру це не тягне, та від премії з біології я б не відмовився отримати.
Швеція — чекаю вже на запрошення! ))))