Думки в голос
7. Доля
Треба лише звикнутися з думкою, що у житті все запрограмовано. Що відбувається те що має бути. Треба лише озирнутися назад і зрозуміти, що те, що ми рахували провалом, насправді вберегло нас від чогось набагато гіршого.
Деякі речі ми вважали невдачею. А насправді це був шлях до нового. На жаль, не завжди ми це розуміємо одразу. Старе йде. А ми намагаємося його повернути, як людина, яка потрапила в аварію корабля, чіпляється за дошку, хоча поряд з нею пливе чудова шлюпка.
Коли приходить година старе все одно йде. Ви тут ні до чого, просто прийшла година змін. На краще.
Дуже подобалася одна дівчина, але доля робила так, що постійно нас зварила. Та я був упертий. І зрештою ми все одно не разом. Треба було це зрозуміти ще за першої сварці. А я все повертався і повертався туди де мене не чекали. Це, звичайно, досвід. Але ж був і інший шлях. І все одно кожен із нас пішов собі по життю сам по собі. І зараз я розумію, якими різними ми були. І все одно там би нічого не вийшло. Доля мені це казала та я її не чув. А треба було.
Доля завжди дає нам підказки, треба лише вміти їх бачити. Частка знає, як нам краще. А ми ні. Іноді ні. Слухати частку і роботи по своєму це шлях у нікуди. Підказки є завжди.
Хай усім посміхнеться доля!
#91 в Не художня література
#864 в Сучасна проза
Відредаговано: 30.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
