ПІСЛЯ ПОЦІЛУНКУ

Лея сиділа на краю форпосту, дивлячись на тіньові контури міста, що миготіли у темряві. Її думки були плутані і важкі. Поцілунок з Кайденом ще не встигли забутися, а всередині її щось тремтіло від страху і провини.

— Лея? — тихо промовив Кайден, підійшовши до неї. Його руки ледве торкнулися її плечей. — Ти мовчиш.

— Я… — Лея затамувала подих. — Я не впевнена… Мені здається, я зробила помилку.

Кайден сів поруч, не відводячи погляду від її очей.

— Помилку? — запитав він обережно. — Про що ти?

— Про нас, — прошепотіла вона. — Про поцілунок… Я не знаю, чи правильно це…

В його очах спалахнула неспокійна тиха глибина.

— Лея… — він почав, але не встиг закінчити, бо раптово вони почули скрип на зовнішньому балконі.

Лея піднялася на ноги, і серце забилося шалено.

— Хтось там, — прошепотіла вона.

З тіні з’явився високий чоловік у чорному — Кай, її колишній. Його погляд палаючий, а посмішка холодна і небезпечна.

— Лея… давно не бачились, — промовив він низьким голосом, і Лея відчула холод по спині. — Ти думаєш, що можеш піти від мене?

Кайден став перед нею, стискаючи кулаки.

— Відчепися від неї, — рикнув він.

— Ти новий? — Кай кинув на нього злісний погляд. — Добре… тоді ти перший.

Бій вибухнув миттєво. Лея відсторонилася, серце калатало. Кайден рухався блискавично, а Кай ухилявся і наносив удари, але він явно був сильним супротивником.

Лея не знала, що робити, але страх і провина змішалися з хвилею бажання допомогти. Вона миттєво відсувалася вбік, коли Кай намагався схопити її.

Кайден завдав точного удару, і Кай впав, але ще не був переможений.

— Ти не торкнешся її! — крикнув Кайден, його голос став холодним і грізним.

Кай піднявся, готовий до наступної атаки. Це була боротьба не лише за Лею, а й за її минуле, яке раптом стало смертельним.

Лея відчула, як усередині все стискається: страх, бажання, провина, бажання довіритися. Її погляд зустрів очі Кайдена, і вона зрозуміла: він — її щит.

Один сильний удар — і Кай повалений назавжди. Лея присіла на підлогу, важко дихаючи, а Кайден обійняв її, шепочучи:

— Я не відпущу тебе ніколи.

У цей момент Лея зрозуміла: вони пройшли крізь небезпеку, її минуле було знешкоджене, але їхня хімія тепер була ще міцнішою.