ПОГРОЗА З ТІНІ

Місячне світло ледве пробивалося крізь щілини покинутих будинків, коли Лея й Кайден рухалися вузькими вулицями, що пахли дощем і пилом. Серце Лєї билося шалено, адже вона відчувала присутність ворогів ще до того, як їх побачила.

— Вони тут, — прошепотів Кайден, притискаючи її руку до своєї. Його погляд просікав темряву, шукаючи найменший рух.

Раптом тіні ожили — кілька воїнів Темного Світу вискочили з-за рогу, мов привиди. Їхні обладунки блищали у місячному світлі, а зброя випромінювала холод і небезпеку.

— Лея, за мною! — крикнув Кайден, і їхні пальці сплелися ще міцніше.

Він рухався мов тінь, ухиляючись від ударів і завдаючи власних. Лея відчула хвилю страху і захоплення, спостерігаючи, як він відбиває атаки, кожен рух точний, невблаганний і неймовірно сильний.

Раптово один з ворогів прорвав їхній захист і кинувся на Лею. Вона закричала, але Кайден миттєво прикрив її тілом, отримавши удар у плече. Біль пройняла його тіло, але він навіть не відпустив її руки.

— Не відпускай мене, — прошепотів він крізь зуби, відчуваючи, як Лея підтримує його, намагаючись відштовхнути ворога.

Лея миттєво схопила металевий прут, який лежав на землі, і завдала точного удару ворогові. Її рухи були рішучими і сміливими, адже поруч був Кайден, і страх злився з хвилею адреналіну та бажання вижити разом.

— Ти справжня воїтелька, — промовив Кайден, коли вороги відступили. Його рука обережно торкнулася її обличчя, і Лея відчула тепло його дотику, змішане з шаленою пристрастю.

— І ти для нас двох, — відповіла Лея, відчуваючи, як їхній зв’язок стає ще сильнішим.

Вони стояли посеред темного провулку, серце їхніх сердець билися в унісон, а навколишня небезпека лише підкреслювала силу їхнього зв’язку. Кожен подих, кожен дотик розпалював у них нову хвилю бажання, яка змішувалася зі страхом і адреналіном.

— Лея… — промовив Кайден, притискаючи її до себе. — Навіть якщо весь світ проти нас, я не відпущу тебе.

Вона закрила очі і дозволила собі відчути цей момент повністю — тепло його дотику, силу його присутності, шалене бажання, яке змішалося зі страхом.

— Я теж… не відпущу тебе, — прошепотіла Лея, і в цьому слові була вся її правда.