Думки

Стежками осені

Вже прийшла красуня осінь
Жовтолиста і золота.
Розплітає своє волосся
І надіється, що літа
Не пройшли безслідно сьогодні,
Не дарма пролетіли роки.
Ще не дуже сивії скроні
І не пройдені всі стежки.
Ще не всі долюблені діти,
Не продумані ліки від бід.
Не посаджені новії квіти
І серця застигли як лід...
Вона буде лід розтопляти,
Саджати квіти нові,
Любити дітей, доглядати,
Щоб жили вони в добрі.
Хоч осінь позолотила
Дороги й поріжки/.
Вона все ж таки має крила
І робить як всі помилки/...
І знову вже сипле осінь
І знов пролітають роки.
І знов розплітає волосся
І знову новії стежки...

Ирина Погорелова

Подобається

#3889 в Різне
#870 в Поезія

У тексті є: війна, поезія, життя

Відредаговано: 20.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись