Двадцятирічна криза знищує,
Всією свою міць, яка у неї є.
Їй весело показувати всі справжні фабри,
Які б кожен з нас би хотів уникати.
Втеча не вихід,
Я знаю,
Проте не витримую цих викликів,
Які катають на емоційних гойдалках.
Кожен раз злітаєш і падаєш,
І розбиваються мрії, старання,
Які ледве збираєш докупи знов і знов,
Намагаючись, зцілитись.
Коли вже світла сторона прийде?
А, то вона мигцем тільки пробігає,
І дивиться, як ти намагаєшся зрозуміти, хто я?
Чим хочу займатися?
А, просто хочеться спокою,
Насолоджуватися тишею,
Без усіляких тривожних думок.
Відредаговано: 02.05.2025