Думи про Україну

Мені чотирнадцять було...

Мені чотирнадцять було,

Я восьмий клас кінчала,

За селом корів пасла,

Пісні співала, вірші писала.

 

Так весело було тоді мені,

Не так і сонечко сіяло,

Не так і дихалось тоді,

Чистіша неба голубінь була.

 

Бувало ляжу у траві
І очі в небо підведу,

Та й лину думками далеко,

Мрії мої, немов лелеки.

 

Хотіла вчителькою бути,

Діток маленьких научати,

Жіночого щастя також мати,

Чоловіка і діток своїх кохати.

 

Отак, замріявшись, заснула,

Що корів пасу - забула,

Лиш чую запах рідної землі,

Так смачно спалося мені.

 

Що я й незчулась,

Як вечір вже настав..

Прокинулась, корів немає,

Неначе їх хтось покрав.

 

Дідусь старенький посміхнувсь,

За ними, видно, доглядав.

Беріг він мій солодкий сон

Й будить мене не став.

  27.04.2017 рік




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше