Думи про Україну

Заповіт

Як помру, то ви не плачте -

Краще пісню заспівайте,

Щирим українським словом 

Ви мене тоді згадайте.

 

Поховайте у селі, де трави

Й струнке жито колоситься,

Де ліси густі з грибами,

В ріднім селі Студениця.

 

А ховаючи, дружно співайте,

Гучно Бога прославляйте.

Пам'ятайте: я була щаслива,

Бо всіх вас щиро любила.

 

На моїй могилі каменю не ставте,
Посадіть берізку, виростіть калину,

Побудуйте столик й лавочку під ними

І приходьте часом, щоб мене згадати.

 

Та живіть завжди у мирі,

Ви ж усі одна родина,

На всім білім світі -

Це найбільша святиня.

 

Тож шануйте щиру правду,

Не цурайтеся своєї мови,

Рідну нашу неньку Україну

Бережіть, як свою маму.

    01.04.2017 рік

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше