Як помру, то ви не плачте -
Краще пісню заспівайте,
Щирим українським словом
Ви мене тоді згадайте.
Поховайте у селі, де трави
Й струнке жито колоситься,
Де ліси густі з грибами,
В ріднім селі Студениця.
А ховаючи, дружно співайте,
Гучно Бога прославляйте.
Пам'ятайте: я була щаслива,
Бо всіх вас щиро любила.
На моїй могилі каменю не ставте,
Посадіть берізку, виростіть калину,
Побудуйте столик й лавочку під ними
І приходьте часом, щоб мене згадати.
Та живіть завжди у мирі,
Ви ж усі одна родина,
На всім білім світі -
Це найбільша святиня.
Тож шануйте щиру правду,
Не цурайтеся своєї мови,
Рідну нашу неньку Україну
Бережіть, як свою маму.
01.04.2017 рік
Відредаговано: 31.03.2023