Мені уже за п'ятдесят...
Вже гасне день, та ще не ніч.
Так хочеться побачити внучат -
Душа ще рветься у політ.
Складає вірші і співає,
Її вогонь ще не згасає.
Вона ще молода й жива,
Хоча вже сива голова.
Ні, не помру, я буду жити...
Я маю те, що не вмирає.
Цілющу воду - слово Боже,
Воно мене лиш оживляє.
Навчає жити і трудитись,
Любити ближнього свого,
Вірити щиро і молитись,
На цій землі творить добро.
Так хочеться щоб люди стали,
Хоч трошечки добрішими,
Любили світ, країну, поле,
Всі щоб були щасливішими.
Бо без любові - все марнота.
Усе загине, пропаде, помре...
У ній закладено весь сенс життя.
Любов'ю створене усе живе.
31.03.2017 рік
Відредаговано: 31.03.2023