В селі

Буяють трави на долинах,

Вже на порозі літо,

Та чути трунок ще весни,

П'янкого, запашного цвіту.

Ідуть дощі  часто рясні 

І прохолодні часом ночі,

В городах все вже підростає,

Та бур'янами покриває.

Усі чекають сонечка, тепла,

Щоб підсушило трохи землю.

Яка прекрасна літня ця пора,

Діти чекають, щоб піти на греблю.

Та тільки сонце раптом припече,

Всі дружно вийдуть на городи.

Отак в селі влітку життя тече,

У кожного свої домашні є турботи.

Дорослі й діти гуртом працюють.

Даремно часу вони не марнують,

Бо літній день - весь рік годує,

Тож клопоту немалого він потребує.

Малеча грає весело в м'яча

І вибігає часто грати на дорогу,

І так щодня від рання й до темна,

А мати вже вночі лиш б'є тривогу.

Додому кличуть дітей своїх вечерять,

Худобу ж пізно з поля повертають,

Тож треба встигнути усе попорать,

Усіх помить, нагодувать, і спать лягать.

Бо завтра вранці знов до праці,

Ще до схід сонця треба встати,

Скосити трави, подоїть корови,

Та вчасно всім сніданок приготовить.

Та на город сапати швидше бур'яни,

Рятувати з неволі картоплю й буряки.

З городу стомлені з худобою ідуть.

Вдома смачні обіди їх вже ждуть.

Отак люди весь час в селі живуть,

Ще й на роботу вони ходять,

Щоб хоч трохи грошей заробить,

На харчування, ліки та на одяг.

Тож працьовиті наші всюди люди,

І в нашій Україні файно жити буде,

Хоч часто депутати нас підводять,

Гроші добре гребуть, та не роблять.

Шановні депутати наші, схаменіться

Та до людей обличчям поверніться,

Як вам не соромно на світі жить...

Та перестаньте у тій раді биться.

Бо соромно за вас, усі ж розумні,

А, немов діти ви малі товчетесь.

Який ви приклад подаєте молодим
Нашим юним патріотам маленьким.

     18.05.2016 рік