Думи про Україну

Учительська доля

Учительська доля нелегка,

Відповідальна за дитячі душі,

Ростити їх, плекати, научати,

А потім у вир життя пускати.

 

Як це прекрасно і тривожно:

Ми сієм зерна в майбуття,

З ним ростемо, та живемо ми,

І так проходить все життя.

 

Серця свої ми віддаємо дітям,

Вкладаємо в них часточку себе,

Навчаємо їх в світі жити,

Життя своє і цей світ любити.

 

Не можна дати те, чого нема,

Тож маєм бути ми самі багаті:

Душею, серцем, розумом, усім

До дітей вогнем любові палати.

 

Любити ми повинні їх усіх

Батьківською, щирою любов'ю,

Аби не ранити ненароком когось,

Та не скалічить йому долю...

 

Вчитель не має права ненавидіть,

Діти для батьків - найдорожчий скарб,

У наші руки вони своїх діток віддають,

Тож будь їм другом, й щиро рад.

 

Учителю - ти шлях у майбуття,

Яка почесна в світі місія твоя,

Тож будь завжди відповідальним,

Віддай усе найкраще їм сповна.

 

Нехай вже посивіла твоя голова,

Ти все ще сієш в душі вічне, мудре,

Твоя ж душа ще зовсім молода,

Нехай в житті все буде в тебе добре.

 

Твій розум в твоїх учнях проростає,

Його передають майбутнім поколінням.

Вогонь життя цей ніколи не згасає,

Вони вже несуть його своїм онукам.

 

Учитель - це воїн світла, Бога,

Він бореться за долю для людей,

Показує крізь темряву дорогу,

Неначе легендарний Прометей.

        16.05.2016 року

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше