Думи про Україну
Альоша (Євдощуку Олексію)
Помер солдат, закрив чорні очі,
Помер наш славний козак Альоша,
Він жив в Житомирі, учився в школі,
Любив часто бувати в бабусі у селі.
Вирує, сумує Україна вся:
- Убили, чули - вже немає...
Убили хлопця на війні.
Хто знав його, сльозу втирає.
Яким же болем ця війна
У кожнім серці поселилась,
Звідкіль взялася ця біда?
На землю нашу чом звалилась?
Загинув син, немає внука,
Нема товариша...розлука
І вічний сон...Далі наруга!
Нема вже й сліз, на серці туга.
Над ним рідня горює вся.
А син злетів уже до Бога.
Його взяло до себе небо,
Нічого більш йому не треба.
Не плачте рідні , не горюйте,
Помер він, як герой хоробрий.
Захищав, як умів свою Вітчизну,
Життя за Україну він віддав.
Немає більшої любові,
Хто душу свою віддає
За свого друга, за родину,
За найдорожчих, серцю близьких.
Не помирають такі герої,
Вони у небеса злітають,
І з неба зіркою нам сяють
Їх душі світлі, чисті і святі.
Адже й Ісус за всіх помер,
Бо щиро нас усіх любив,
І в третій день уже воскрес
Та в небо до Отця злетів.
17.06.2016 року
Відредаговано: 31.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
