Чотири сини, Богу дякувати, маю я -
Це найбільше багатство моє.
Коли народила я першого восени,
Колеги мені давню пісню заспівали.
Було в баби три сини, три сини, три сини,
Усі були восени , восени, восени... в баби.
Тоді наче напророчили мені вони
Бо дійсно восени народились старші три.
А четвертий мій синочок
Вже народився по весні,
В червневий літній день,
Коли ще теплі й довгі дні.
Ось це моє багатство - мої діти.
У них всю душу я вкладаю,
Всі скарби на землі віддам за них,
Коли потрібно і життя віддати зможу.
Бо коли четвертого я народила,
Минуло мені вже тоді сорок три.
Небезпечно - це лікарі твердили,
Боялись , щоб роди мене не убили.
Але Бог вирішує, кому жити,
А кому вже пора помирати.
Вижила я з моїм Максимком,
А лікаря, на жаль, не встигли...врятувати.
Раптово впав він на дорозі,
Коли йшов вранці на роботу.
Швидка і лікарі були не в змозі
Перемогти його хворобу...
Народжуючи сина, я не боялась смерті,
Бо богу я довірила давно своє життя,
І лиш молилась щиро з вірою у серці,
Щоб Бог забрав мене і спас моє дитя.
Лікарі не вірили, що сама зможу народити,
До операції вони довго мене готували,
Але прийшла пора і мій син сам народивсь.
Рівно о двадцять четвертій годині з'явивсь.
Казали, що якщо до опівночі
Я не зможу сама народити.
Тоді після двадцять четвертої,
Вони будуть нас оперувати.
Живий, здоровий мій Максимко,
Зі мною також все гаразд.
Здивувались всі лікарі тоді,
Так не народжували навіть молоді.
І тут я бачу Божу сильну руку,
Бо був зі мною Він в ту мить
І дав обом можливість жити,
І світ оцей ще більш любити.
Якби не вірила, то я б не мала сина
І як без нього я б тепер жила,
Не уявляю навіть, що було би,
Куди б мене життєва стежка привела.
Яка мені тепер потіха і розрада,
Коли вже старші діти відлетіли,
Максимко, - це моя доля й відрада
На старість років, найкраща нагорода.
Вже десять років промайнуло
І п'ятий клас він вже закінчує.
Розумний, чорнявий щебетунчик,
Уже разом зі мною казки складає.
Живіть же мої, любі соколята,
Злітайте ввись, усі чотири орли,
Та тільки віри в Бога не втрачайте.
Господи, вбережи їх від ганьби.
Ідіть дорогою ви з вірою твердою,
До щастя хай вас веде вона.
Досягайте мрії працею наполегливою,
Якою б важкою вона не була.
Нехай вогонь життя не згасне,
А Бог усім вам хай сили додає,
Синів, дочок ростіть теж гарних
Цінуйте ж щастя ви своє.
16.05.2016 року.
Відредаговано: 31.03.2023