Думи про Україну

Моє життя

Життя мене не дуже бавило:

З дитячих літ сумую я,

Без батька, байстрям виросла,

А мати хворою була.

 

Був брат один лише у мене,

Та не любив мене зовсім,

Суворий був і часто лаяв,

Бо старшим був на десять літ.

 

І от не стало в мене мами,

І брат покинув рано світ цей.

Отак підемо усі колись ми...

Одне питання лиш: "Куди?"

 

В подружньому житті шукала 

Я любові, радості і щастя,

Та не знайшла його і там,..

Лиш біль, розчарування і печаль.

 

Люди часто обманюють мене,

Неправда гірко серце крає.

І судять , гадять всі мене,

Себе ж вони не бачать...

 

Своєю міркою кожен міряє,

Не вірять правді, а брехні

І раді, коли гірко плачу я
В моєму горі , в самоті.

 

Боже, змилуйся над нами,-

До Тебе, чуєш,- я звертаюсь!

Ти вбережи мене від муки,

Життя моє направ до раю.

PS: 

Живу тепер я і радію,

І славлю Бога на Землі,

Бо Він один слави достоїн

Повіки вічнії. Амінь!

 06.02.2001 року (після покаяння)

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше