Верніть до Бога.

Не розуміє батько сина,

А мати дочки не збагне,

І що це воно таке сталось,

Куди життя веде складне?

В горілці топлять свою душу,

В цигарках та наркотиках
У блуд ідуть усі й не думають,

Що ж буде завтра. після нас.

І що нам скажуть наші правнуки.

Яку святиню їм залишимо?

І як діток своїх учити,

Бо куди йдемо самі не знаємо.

Нема ні правил, ані совісти,

Все не по чім, все суєта,

Лиш гроші - євро, долари...

А їх все мало, все не вистача.

От і смерть прийшла непрошено...

Все залишив для когось,

І вже не треба нічого,

Дружина ж іншого чека.

А що ти знав в житті своєму?

Чи мав хоч відпочинок?

Ти день і ніч дарма трудився.

І все заради марноти.

Усе пропало, віднесла вода,

І діти цього не оцінять

Та ще й поб'ються з-за добра.

Жадібність людьми опанувала.

Немає на землі добра,

Любов до ближнього пропала.

Все заздрість, гординя попрала,

Душа в людей черствою стала.

Від Бога всі ми відійшли,

А сатана цьому і радий.

Він хоче зла - ми зло створили,

За ним до Бога не потрапим.

Усе нам ніколи, усе в турботах,

Заклопотані і геть сліпі,
Не бачимо куди ми котимось,

У прірву, в пекло...майже всі.

Не помічаєте, служивши ідолу,

Вважаєте, що ви святі,

Відкрийте біблію, невже не бачите,

Ці десять заповідейдля нас усіх.

Ісус чекає нас, щоб ми покаялись,

Щоб ми одумались і вбереглись,

Хутчіш ідіть, щоб не спізнитися,

Чекати вічно не буде Він.

Бо скоро знову Він прийде,
От-от настане та пора.

І все тоді покинете...

Куди ж полинете? Ніхто не зна...

               2001 рік