Думи про Україну

Спогади.

Багато років проминуло,

Як я коханою була:

Мене кохали і забули,

Моя ромашка відцвіла.

 

Чому ж, коли цвітуть ромашки,

Я знову згадую тебе?

І те, що сина не впізнав ти -

Нічого вже не повернеш...

 

Дивлюсь я синові у вічі -

Вони твої, мов два вуглі.

Такі ж лукаві і сумні,

Такі хороші, милі очі.

 

І згадалось, як колись:

Ми довго-довго так дивились...

Ти весь в очах моїх губивсь,

А я в твої й не надивилась.

 

Той погляд бачу і тепер,

Його довіку не забути,

І плин років його не стер,

Та жаль, цю мить не повернути...

        04.09.1991рік.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше