Думами мрію

Стихії

Моя любов приходить рано,
Вона тече немовби п'яна.
Смак гіркий у тебе в роті,
Мої почуття зовсім не солодкі.

Серед гір, лісів - я в полі,
Стою в степу, чомусь я гола.
Стало тіло моє прозорим,
Радіють тому, що ти мене не знаходиш.

Не збираюсь хвилюватись,
Для чого мені сили втрачати?
Від тебе я вже настраждалась,
Настав час тікати.

Стала вітром я всесильним,
Що летить подалі звідти.
Стала водою я швидкою,
Що тече шляхом тернистим.

У вогні ти там палаєш,
Руки закуті в земляних кайданах.
Не можеш прорватися далі,
Яка я рада, що ти помираєш.

Подобається

#1815 в Сучасна проза
#1678 в Різне
#364 в Поезія

Відредаговано: 13.09.2024