Думами мрію

Розібратись

Твоє кохання моєю забаганкою стало,
Я так рятувала себе від страждання.
Яке жило в мені споконвіку,
І стогнало воно як мелодія скрипки.

Моя усмішка привабила тебе,
І кохання твоє для мене цвіте.
Моя омана гріла тебе, та до бід схиляла,
Відкриваю те, що ти від мене ховаєш.

Тобі все байдуже, що робитимеш далі?
Коли я почну віддалятись якнайдалі.
Педалі натискаю, від тебе тікаю,
Що ж робити, я тобою граю.

Я піду, пробач, я втечу,
І більше ніколи не знайдеш.
Ні мене, ні сонце, ні місяць яскравий,
Будеш знову один життя проживати.

Віддай своє серце в руки душі,
Які правду, ніжність, кохання твої берегли.
А я світ без тебе знайду,
Щоб розібратись для чого живу.

Подобається

#1861 в Сучасна проза
#1713 в Різне
#386 в Поезія

Відредаговано: 20.11.2024