Думами мрію

Не опускай погляду вниз, бо пітьму побачиш

Для чого відчиняти свої страхи?
Вони нічого хорошого не зроблять,
Але хто зрозуміє тебе, як не вони?

Тоді коли страх - це лише емоція людська,
Яка допомагає відчувати себе собою.
То людина близька,
Не допоможе позбутися цього.

Так, як знаю,
Страшно боятись чогось незначного.
Ти здивуєшся коли я скажу,
Що у житті не буває такого.

Можна боятись всього і повсюди,
Але пам'ятай, що його можна замкнути.
Десь у душі, в серці сховаєш,
Щоб не знайшла, щоб не зміг здогадатись.

Ключ від дверей потрібно сховати.
Від себе, від нього.
Щоб не пам'ятати,
Як від самотності хотілось ридати.

Я розумію, і ти зрозумієш,
Що цього не потрібно лякатись.
Ти не одна, ніхто не самотній,
І разом з ним відчуваєш ти спокій.

Є той - хто не дасть забути,
Але той - кого ти хочеш сховати.
Страх завжди з тобою,
Від нього не потрібно тікати.

Подобається

#1865 в Сучасна проза
#1714 в Різне
#387 в Поезія

Відредаговано: 20.11.2024