Думами мрію

Тону у мріях

Кожного дня прокидатись в страху,
Від того що уві сні, я душу топлю.
Мрії мої у холодній воді,
Зникають в цій глибині.

Падаю вниз де пустота,
Та водночас повна таємниць вона.
Що лякають мене, заставляють тремтіти,
В моєму сні де я не можу жити.

І тіні пливуть, ліниво танцюють,
Мене своїм змістом штормують.
Мов нічні мари так поглинають,
Пошепки говорять що я помираю.

Але серце моє їм не зламати,
Я навчилась керувати страхом.
І незважаючи на глибину,
Зможу втекти з проклятого сну.

Подобається

#1861 в Сучасна проза
#1713 в Різне
#386 в Поезія

Відредаговано: 20.11.2024