Думами мрію

Це не кохання

Чому життя таке важке й суворе?
Ми намагалися розгадати секрет долі.
Але у нього не було відповіді, а у мене ключа,
Ми так в не відкрили ворота щастя для нас.

Моє кохання було схожим на сонце,
Яке піднімалось зрання.
А в нього як ніч холодна,
Коли все мертве довкола.

Я йому сказала, що хочу бути сама,
Але він мене не відпускав.
Не кохав, але злякався самотності,
Навіть якщо для мене - це важкий тягар.

Коли я зникла з життя,
Він всі жахливі моменти згадав.
Тоді зрозумів, що мене вбивав,
І сам себе в кінці зламав.

Яна Янко

Подобається

#1861 в Сучасна проза
#1713 в Різне
#386 в Поезія

У тексті є: вірші, збірка, збірка віршів

Відредаговано: 20.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись