На шкільному майданчику Зоя, Юля і Соня заховались за будівлею. Соня приховує за спиною бейсбольну биту.
Зоя: Може він не прийде?
Соня: Не хвилюйся, прийде! Я йому повідомлення надіслала, що хочу примирення, що кохаю його, що скучила… Прийде!
Юля: Я підозрювала, що це може бути Максим
Зоя: Може не потрібно? Ми гірше не наробимо?
Соня: Не сци! Треба назавжди провчити паскуду! Я не збираюсь пробачати!
Юля: Зоя, ти тепер одна з нас! Чи не так?...
Зоя: Але це вже дуже далеко зайшло…
Соня: А може він тобі подобається?
Юля: А?.. Може тебе з ним щось зв’язує?
Зоя: Ні!
Соня: Тоді на тобі біту. А я хочу його за горло стиснути…
#2116 в Детектив/Трилер
#2327 в Молодіжна проза
#947 в Підліткова проза
підлітки, підлість і протистояння характерів, підлітки і кохання
Відредаговано: 14.03.2021