Тато Олени йде попід вікнами квартир та заглядає у величезні вікна-рами наче через величезні клітки, де мешкають люди. Чує сварку. Квартира Юлі
Вітчим Юлі: Я тебе попереджав! Попереджав? Я не збираюсь за вас сидіти!
Мама Юлі: Ти що нас залишиш?
Вітчим Юлі: Це твоя донька! Це твої проблеми. Ти казала, що у всьому сама розберешся! От і розбирайся. А мене з вами ніколи і не було.
Мама Юлі: Ти що мене покинеш?
Вітчим Юлі: Мене через твою Юлю менти шукають. А в них багато що є на мене.
Мама Юлі: Там у всьому розберуться. Ти ж ні в чому не замішаний.
Вітчим Юлі: Там ніхто ні в чому розбиратись не буде. В мене достроково умовне. Знайдуть, що повісити.. А я у клітку більше не хочу… Прощавай!
Вітчим Юлі йде з квартири. Мама Юлі ридає
Юля: От, паскуда! Вбила би!
#2119 в Детектив/Трилер
#2338 в Молодіжна проза
#949 в Підліткова проза
підлітки, підлість і протистояння характерів, підлітки і кохання
Відредаговано: 14.03.2021