Глава 9

Глава 9

Голос згори

• Жодного дня спокою! Що це за життя, - невдоволено сказав Лука.
• Ось таке життя, коли йде війна, - роздратовано відповіла Марічка.
• Друзі, давайте не сваритися! Ви забули які в нас проблеми? – в цій ситуації Соля поводила себе краще, ніж Марічка з Лукою, хоча вони були старшими.

Всі замовкли. Кожен кілька хвилин думав, що можна зробити в такий ситуації. Посеред тиші Соля радісно промовила:

• У нас є карта, як плисти на острів в морі Плакучої Аврори.
• Так давайте туди відправимось, нам тут нічого робити, - запропонував Лука.
• Так, саме це ми б і зробили, та в нас немає човна, - відповіла Марічка. - Я хочу запропонувати іншу ідею. Ми можемо ще раз піти і дослідити цей острів. Можливо знайдемо щось корисне, у мене таке передчуття, що це нам допоможе.

Знову запанувала тиша.

Лука розумів, що ідея Марічки краще ніж його. У них насправді не було човна. Та він не хотів цього визнати і злився на себе в думках. Пізніше всі погодилися з ідеєю Марічки. Вони зібрали все, що в них було, і пішли. 

Діти довго ходили лісом, незнайомими стежками, і це почало Луці вже набридати… Під кінець дня вони побачили храм. Він був величезний. Поселяв страх. Навкруги – темний ліс і глупа ніч. Здавалося, кожної миті з-за рогу може вискочити стражник і забрати їх в полон. Соля тремтіла, а Мука стояв поруч і зігрівав її від холоду.

        Марічка ж стояла близько до Луки. Їй було страшно. А це буває рідко. За її порадою усі зробили глибокий вдих і на видиху увійшли в храм. Там на диво було чисто. Коли пройшли далі, побачили двоє дверей. В одні двері могли увійти тільки дві людини, або людина та тварина. Діти спробували вийти з храму, та двері були закриті чаклунством і Марічка не зуміла його зняти. Тому постало питання: хто з ким піде? Вони розуміли, що туди треба увійти. Можливо, так у них з’явиться шанс дістатися до заповітного острова. Отже вирішили так: Марічка з Солею, а Мука з Лукою. Коли кожен увійшов у свої двері, всі опинилися у темряві. Марічка тримала Солю за руку. Та за мить скрізь загорілися смолоскипи. І друзі побачили , що перед ними лабіринт. І раптом пролунав голос.

• Ви в лабіринті. Ваше завдання – знайти вихід звідси.  А в кінці на вас буде чекати те, що вам допоможе. А якщо не вийдете через дві години з лабіринту, ходити вам тут до кінця своїх днів.

Марічка з Солею відразу ж побігли. Лука з Мукою теж. Протягом майже двох годин вони кидалися в різні боки. І тут Марічка згадала про логіку. В школі у неї теж було завдання – пройти лабіринт, і в неї це завжди гарно виходило. А голос зверху промовляв:

• У вас лишилось 5 хвилин… У вас лишилось 4 хвилини, у вас лишилось 3 хвилини…

Це дуже напружувало. Та на останніх секундах дві команди нарешті вибрались з лабіринту. Всі булі цілі і не ушкоджені. Тепер на них чекав сюрприз.