Глава 3

                                                        При чому тут ми?

Соля, що прокинулася рано вранці, поки Марічка з бабусею відпочивали після важкої ночі, бігала по кімнаті та гралася зі своїми мишенятами та з Мукою. Під вечір корабель почав сильно гойдатися від шторму. Бабуся і Марічка швидко зібрали речі. Марічка взяла Солю на плечі та сказала їй сидіти тихо. Дракона вона, як і раніше, зробила маленьким и посадила в рюкзак. Вони з бабусею вийшли і не очікували побачити багато русалок, що приворожували моряків. Вони затаскували їх під воду по одному, і на борту все лишилося майже одні жінки. Вони всі молилися, щоб повернути чоловіків назад, та не у всіх це виходило. Раптом Марічка вирішила якнайближче підійти до води. Бабуся її утримувала. Та вона просто йшла.      

• Всім зупинитися, -  гордо сказала головна Русалка, коли побачила дівчинку. Всі відразу ж  послухались і почали перешіптуватись між собою.
• Невже це вона? – разом запитали всі русалки Королеву.
• Так, це вона.
• Хто вона?! Невже це ви про мене? –  зніяковіло спитала Марічка і зняла Солю зі спини.
• Ого, це русалки?! – запитала у Марічки Соля.
• Так. Це вони, - відповіла Марічка.

Настала глибока пауза, всі перешіптувалися, Марічка стояла і дивилася на них, нічого не розуміючи. Не в тому справа, що вона вперше їх бачить, а в тому, що вона не розуміла чому вони говорять про неї.

• Можливо, ти мені не повіриш, але твоя мати і мати твоєї сестрички була  русалкою,- сказала Королева Русалок.
• Не може цього бути! - відповіла Марічка.

Тут підійшла бабуся і вирішила розповісти онуці правду. Ваша мати й справді була русалкою, а батько був звичайним чоловіком і жив на суші. Вона його покохала і батько дав їй можливість стати людиною, а далі з’явились ви.

•  Ура, адже це круто, що моя мама була русалкою! - радісно  закричала Соля.
• Чому ти мені раніш все не розповіла? - на диво спокійно запитала Марічка.
• Я не хотіла, щоб ви знали. Я боялась що це погано на вас вплине.

Марічка стояла і думала про те, що сказала їм бабуся. Вона вважала нерозумним щось ховати від своїх онук. Потім повільно пішла до кімнати. Соля відразу ж за нею. А русалки  пішли під воду, залишивши сестрам в подарунок арфу, мелодія якої могла зачарувати і заспокоїти будь-кого.

Так вони пливли на кораблі п’ять діб. Марічка думала про те, що її мама русалка. Та в неї було не багато часу, бо Соля весь час просила з нею погратися. Марічка ж не могла їй відмовити. Вони гралися в їх улюблену гру. Вона називалася «Зілля вар».

Правила гри  «Зілля вар»

В цій грі треба було складати зілля з інгредієнтів на картках. Кожному гравцю (їх може бути від двох до восьми) роздаюсь по сім карток з різними інгредієнтами. У другій колоді – зілля. Якщо ти зможеш зібрати зілля, ти знаходиш карту в колоді, зверху картки написані бали за зібране зілля. На гральному полі ти ходиш стільки, скільки балів на картці із зібраним зіллям. А через те, що ці карти чарівні, ти витягуєш інгредієнти, з яких можна скласти зілля. Але буває і так, що з отриманих тобою інгредієнтів скласти зілля неможливо.