- Мені терміново потрібні були гроші, тому я продала планшет. Я хотіла, щоб ти подумала, що його украла Рита, бо не хотіла, щоб ти на мене сварилася. Та і сестра Рити мала, за моїм планом, виплатити компенсацію за зниклий планшет.
- Ну, ти і наволоч, а не подруга! - прокричала розізлена Рита й вийла із ломбарду.
Дівчина приголомшена тим, що її подруга виявилася такою підлою.
Я і Рита повернулися додому, нас зустріли Ліза, Олеся і Зоя.
- Що з'ясувалися, куди зник планшет Тамари? - запитала Ліза, вона хвилюється.
- Дівчата, люди бувають підлі, Тамара сама продала свій планшет у ломбард, хотіла, щоб її мама подумала, що його крала Рита. Ще й компенсацію хотіла від мене. Хай тепер скаже дякую, що ми з Ритою не написали заяву на нею за наклеп.
Потім ми з подругами попили чаю. Раптом ми почули, що хтось стукає у двері, я відкрила двері й побачила незнайомого хлопця.
- Добрий день. У вас є сірники? Хочу запалити гаазову плиту.
- А хто ви? - запитала я.
- Мене звуть Любомир, я приїхав до бабусі в гості.
Ліза винесла коробочку сірників і дала Любомирові.
- Дякую, якщо потрібна буде допомога, то звертайтеся. Як вас звуть?
- Мене звуть Ія, а це мої сестри Рита, Ліза, Олеся і Зоя.
Коли я називала імена сестер, то показувала на них.
Любомир пішов, а ми повернулися у будинок.