Розділ 17

Відводжу погляд. Стає шкода Уляну. У неї немає нікого, хто може підтримати у важку мить, жодної близької людини. Припускаю, стрибаючи у ліжко до різних чоловіків, вона прагне заповнити порожнечу всередині. Несподівано Юрій бере мене за руку. Його гаряча долоня гріє мої пальчики, утворює іскри на шкірі.
— Після всього, що було між нами, нам важко довіряти одне одному. За ці роки ти відкрилася мені з гіршого боку і я знаю на що ти здатна. Боюся, коли до тебе повернеться пам’ять, ти знов перетворишся на егоїстичну бездушну стерву. Зараз навіть радий, що у тебе амнезія і ти не пам’ятаєш всього, що робив я. Наш шлюб тріщить по швах й у цьому винні ми обоє. Здається, твоєю амнезією доля подарувала нам ще один шанс, проте я не впевнений, що ще можна щось скріпити у наших стосунках.
Стискаю губи. Вперше за весь час зізнаюся сама собі — Юрій мені подобається. Якщо раніше я вважала це простим тяжінням, то тепер розумію, що мої почуття дещо сильніші. Принаймні тепер я знаю, що мені може подобатися ще хтось, крім мого колишнього чоловіка. Не бажаю дарувати Юрію марну надію, адже Уляна повернеться й все стане як колись. Неохоче забираю руку з його долоні.
— Я теж не знаю. Ти на мене надто злий. Поки ти не відпустиш свою злість, не пробачиш мені, ми нічого не зможемо скріпити. Це прощення потрібно перш за все тобі. Злість отруює твою душу. Пробачити — не означає забути. Просто ти приймаєш ситуацію.
Чоловік дивиться на мене широко розплющеними очима. Я гублюся у їхній синяві. Серце схвильовано тріпоче у грудях. Зі мною давно такого не було і це хвилює. Він здивовано здіймає брови доверху:
— Де ти це почула? Раніше не помічав за тобою схильності до філософії.
— Не знаю, — стискаю плечима. Мовчу про річний сеанс до психолога, який по частинках відновлював мою психіку після зради чоловіка та розлучення. Нервово поправляю сукню:
— Здається це психологія.
— Байдуже, як це називається, головне — ти порозумнішала.
Юрій зупиняє погляд на моїх вустах та нахиляється до мене. Мимоволі тягнуся до нього. Ні, ні, ні! Мені не можна з ним зближуватися, я тут тимчасово, я дружина на заміну. Усвідомлюю це й різко підіймаюся з ліжка:
— Я у душ. Ти не проти?
— Не проти, — відводить погляд.
Прямую до ванної кімнати. Роздягаюся та вмикаю гарячий душ. Потоки води зігрівають тіло. Намагаюся привести думки до ладу. Навіть, якщо Юрій мені подобається, це нічого не означає. Він — чужий чоловік, чоловік Уляни, а одружені чоловіки для мене табу. Витираюся у рушник, одягаю теплу піжаму. Надворі похолоднішало й у нічній сорочці буде холодно. Виходжу до спальні. Юрій лежить на ліжку та щось читає у телефоні. Стаю перед дзеркалом, наношу на обличчя крем. Невпевнено уточнюю:
— Ти сьогодні спатимеш тут?
— Доведеться, — каже так, наче його змушують, — Марина не пішла до подруг, тож вважай у нас вдома шпигунка, яка все доповідатиме твоєму батьку. Якщо ми хочемо ті акції, то маємо переконати всіх у палкому коханню одне до одного. Я в душ.
Підводиться та прямує до ванної, зникає за дверима. Вимикаю світло та вміщуюся у ліжку. Залишаю увімкненою настільну лампу на тумбі. Навмисно підсуваюся до краю. Спати з Юрієм ще те випробування. Він — чужа людина й навіть попри симпатію, я не хочу наближатися до нього. Потім буде надто боляче відпускати його зі свого серця. Сподіваюся заснути до того часу, як чоловік повернеться з душу. На жаль, він заходить до спальні і я не встигаю заснути. Вдаю із себе сплячу. Він лягає на свою половину ліжка. Чую його дихання й не наважуюся поворухнутися. Вранці прокидаюся перша. Приводжу себе до ладу та спускаюся на кухню. Віра ще не прийшла. Вона хазяйнує трохи пізніше та готує сніданок бабусі й мені. Я заварюю каву, роблю омлет з сиром та беконом. На кухню заходить Юрій. Зупиняється на порозі:
— Які аромати! Вони збільшують голод.
— То сідай їж. Тут вистачить нам обом.
Юрій розміщується за столом. Я кладу перед ним тарілку з омлетом. Роблю каву та сідаю навпроти. Чоловік недовірливо відрізає шматок омлету та кладе до рота. Дивиться на мене здивованими очима:
— Не знав, що ти готуєш. Навіть не так. Ти ніколи не готуєш, а якщо й колись робила це, то зовсім невміло. Зрештою я найняв для цього Віру.

Дорогі дівчатка!

Вітаю вас з Новим роком! Нехай у новому році здійсняться всі мрії та бажання! Мирного неба над головою! Подарунок для вас vK9Syc3i   Мар'яна Доля "Колишній ворог"

Ваша Аврелька!