Глава сімнадцята.

В’ячеслава прокинулася від того що щось важке придавлювало її. Розплющивши очі В’ячеслава помітила, що на її груді лежить голова Олександра. Олександр також закинув на не неї свою ногу та руками притискував до себе як можна ближче. В’ячеславі здавалося що він намагається видавити з неї усе повітря. Що до речі йому вдається!

В’ячеслава намагалася здвинути Олександра з себе, але він тільки міцніше за неї ухватився.

- Куди? – прохрипів сонний голос Олександра.

- В туалет – сказала В’ячеслава вперше що прийшло в голову.

Олександр незадоволено цокнув, але все ж таки випустив дівчину з своїх обіймах. В’ячеслава дихнула повною груддю й встала з ліжка. Нагота власного тіла бентежила дівчину й тому вона стягнула з ліжка простирадло, яке й так вже буквально лежало на підлозі. В’ячеслава загорнулася у простирадло й пішла до ванної кімнати.

Прийнявши душ та умившись В’ячеслава зраділа тому що у ванній опинився її одяг. Одягнувшись дівчина вийшла з ванни й замість того щоб повернутися до Олександра у спальню, вона направилася до кухні. На столі В’ячеслава помітила дві холодні учорашні чашки з кавою. Узявши їх до рук дівчина вилила каву у раковину та вимила чашки. Поставивши чайник на плиту, В’ячеслава підготувала собі все для чая. Відчувши руки на своїй талії, В’ячеслава посміхнулась.

- Я думав, що ти повернешся до мене – сказав Олександр й відкинувши волосся В’ячеслави на інший бік, залишив один поцілунок на шиї й продовжив говорити: - Чому не повернулася?

- Я просто вже виспалася.

- Ну, у ліжку можна не тільки спати, а ще й займатися однією цікавою справою – хриплим спокусливим голосом сказав Олександр.

- Та не вже! Й що це за цікава справа? Розкажеш?

- Розкажу. Ще як розкажу, можу навіть продемонструвати – сказав Олександр й повернув В’ячеславу до себе обличчям.

- Як продемонструєш? Я не збираюсь зараз у ліжко – сказала грайливо В’ячеслава й поклала руки на плечі чоловіка.

- Ти не уявляєш! Це така цікава річ, якою можна займатися не тільки у ліжку – сказав Олександр й вже потягнувся до В’ячеслави за поцілунком як та швидко поцілувала його у щоку й відійшла.

- Олександре Вікторовичу, а вам хіба на роботу не потрібно? – запитала В’ячеслава все тим же грайливим голосом.

- Ой як ми заговорили! Чому ж так формально, золотце? Й можеш не хвилюватися я сам собі бос, й тому сам вирішую коли мені треба на роботу.

- Мм, й які тоді в тебе плани на цей день? – запитала В’ячеслава

- Провести увесь день з однією чудовою та дуже сексуальною жінкою, бажано не вилізаючи з ліжка.

- Хм, й хто ця жінка? Мені варто вже ревнувати? – запитала В’ячеслава, а Олександр на її слова засміявся й підійшов ближче до неї.

- Вона стоїть зараз прямо переді мною. Й я з трудом стримуюсь щоб не з’їсти її прямо зараз.

- Здається тебе треба погодувати. Й кажу на перед, мене, в меню не має.

- А жаль – сказав Олександр й підійшов до холодильника та відкривши його запитав: - У тебе є якесь м’ясо, чи ковбаска?

- Немає.

- Як це? – не розуміючи запитав Олександр.

- Взагалі-то я вегетаріанка – відповіла В’ячеслава на запитання чоловіка.

- Давно? – здивовано запитав Олександр.

- Десь три роки.

- Молодець – сказав Олександр, не знаючи що ще додати.

В’ячеслава тільки посміхнулася Олександрові. Побачивши що чайник вже закипів дівчина відвернулася від Олександра й налила собі чашку чая. Підійшовши до холодильника вона дістала звідти чотири яйця й поставивши на плиту сковороду кинула їх туди.

- Я сподіваюсь ти ж будеш яєчню?

- Я буду все що ти можеш мені запропонувати, золотце.

- Прямо таки все? – запитала В’ячеслава.

- Так. Й це стосується не тільки їжі. До речі, є дещо, що я готів би тобі запропонувати.

- Мм, що це?

- Переїжджай до мене.