Минуло два дні з моменту знайомства Олександра з батьками своєї нареченої. Вони ще й досі перебували у Харкові. З початку Олександр планував зняти номер у готелі, але Ольга вміє настояти на своєму і тому вони зашились в домі батьків Слави, сплячи в її колишній кімнаті. Звичайно, було незручно прийняти цю пропозицію, але як вже було сказано раніше Ольга дала зрозуміти що відмови не приймаються.
Прокинувшись в ранці В'ячеслава потягнулася, при цьому вдаривши рукою Сашка по обличчю, тим самим розбудивши і його. Чоловік невдоволено щось пробурчав і почав шукати поглядом годинник. Наткнувшись на нього на стіні, зрозумів що зараз тільки дев'ята. І начеб-то вже час вставати, але не тоді коли ти тільки о другій ночі ліг спати, тому можна було знову спокійно засинати. В'ячеслава не поділяла думки Олександра і піднялася з ліжка.
- Славо, ти куди? - запитав Олександр вже готовий знову заснути.
- Спи. - тільки й шикнула В'ячеслава і вийшла з кімнати, щільно зачинив за собою двері.
Швидко привівши себе до ладу в ванній кімнаті, В'ячеслава направилася до кухні. Ольга вже теж прокинулася і сиділа за столом п'ючи каву і дивлячись телевізор.
- Добрий ранок, люба — промовила Ольга відірвавшись від телевізора.
- Угу, добрий. - відповіла Слава, готуючи собі на пізній сніданок чай та бутерброди з сиром, - Мамо, а я все хотіла запитати, а вже відомо через що напали на тата.
- Ум, так. Того хлопця спіймали. Як виявилося не вистачало на наркотики й вирішив таким чином їх заробити - розповіла нарешті Ольга.
- І на що зараз люди не йдуть... - прокоментувала Слава.
- І не кажи.
Деякий час Ольга і В'ячеслава сиділи в тиші, не знаючи про що ще поговорити. І саме в цей момент, зіваючи, на кухню увійшов Олександр.
- Ти ж хотів ще поспати? - запитала В'ячеслава встаючи та дістаючи з шафи турку щоб зварити чоловікові кави.
- Не повіриш, без тебе вже не те. О бутербродик - сказав він з'їдаючи один з бутербродів Слави.
Ольга просто мовчки спостерігала зі сторони за своєю донькою та майбутнім зятем. Вона здивувалася з того як вже спокійно відноситься до Олександра і навіть майже прийняла як члена родини. Але, тільки "майже". І, звичайно, Ольга не збирається говорити про це самому Олександру.
- Славо ти вже сказала своїй мамі? - запитав Олександр у В'ячеславі при цьому заінтригувавши Ольгу.
- Ем, ще ні. Але, зараз скажемо - промовила Слава і подивилася на свою маму - Пробач, але нам вже час повертатися до Києва. У Сашка робота, а мені вже потрібно йти до лікаря.
- Та все гаразд. Не виправдовуйтесь - усміхаючись сказала Ольга, а потім додала - Он, Ігоря випишуть приїдемо до вас у гості, і на весілля.
- Мамо!
Чекаю на ваші коментарі. Наступна глава буде у неділю)