Глава 10

Іда вибігла з покоїв. Асгейр сів поруч на ліжко. З кишені камзола дістав хустинку та доторкнувся нею до закривавлених ран. Дівчина не стрималася від уїдливого коментаря:
— Боїшся, що заляпаю кров’ю простирадло?
— Ні, боюся, що ти не зможеш вальсувати, коли приїде король. Не хочу звинувачення, що я не зміг тебе вберегти.
— Не потрібно мене оберігати. Якось я жила ці п’ять років без тебе і залишилася цілою та неушкодженою.
— Саме тому, що жила без мене. У замку може бути небезпечно, — Асгейр, наче зрозумів, що сказав зайве прикусив губу.
Продовжував витирати рани, торкаючись пальчиками до шкіри. Навіть зараз він чомусь не зняв рукавичок. Його теплий дотик пробуджував дивне відчуття всередині дівчини. Млість у серці, трепет у грудях, вогонь у венах. Їй подобалися ці випадкові дотики. Вона навіть не підозрювала, що чоловік може бути таким ніжним. Аеліра не стрималася. Схопила його руку й змусила дивитися на себе:
— Чому? Розкажи яку таємницю зберігає замок. Я знатиму чого мені слід остерігатися.
Чоловік помітно розізлився. Міцно стиснув губи, з рук випустив хустинку та підвівся.
— Немає ніяких таємниць. Ти тут не сильно обживайся, через кілька днів повернешся назад до маєтку.
— То ми вдаватимемо подружжя лише коли приїжджатиме король? Що ж, таке мене влаштовує. Я й сама хочу якнайшвидше повернутися до будинку, в якому горить камін.
Аеліра трохи скривила душею. Насправді її сподобався замок. Він був унікальний, хотілося роздивитися тут все детальніше. Інтуїція підказувала — недарма Асгейр забороняє їй вільно пересуватися замком. Чоловік скривився:
— Я радий, що наші бажання збігаються. Ти б одягнулася. Не личить дружині лорда розгулювати у такому розпусному вигляді.
Аеліра опустила голову й тільки тепер зрозуміла, що вона постала перед чоловіком у нічній сорочці. Він навіть бачив її щиколотки! Неподобство. Сором залоскотав щоки. Одразу згадала про їх першу шлюбну ніч, де вона опинилася у більш пікантному становищі. Сподівалася чоловік забув вигляд її оголеного тіла, й взагалі там було темно.
До покоїв зайшла Іда та незнайомий чоловік поважного віку. Аеліра одразу підтягнула ковдру по шию. Не вкрила лише ноги. Асгейр мав рацію. Нікому не варто бачити її у нічній сорочці. Несміливо глянула на незнайомця. Його сива борода сягала грудей, а молочне волосся розкинулося на плечах. Він поважно вклонився:
— Вітаю, Ваша Світлосте! Щось сталося?
— Так, Аеліра під час прогулянки поранила ноги, — Асгейр навіть не дивився на дівчину. Розвернувся до вікна та вдавав, що у нічній темряві відбувається щось надзвичайно цікаве. Незнайомець підійшов до ліжка:
— Я цілитель Магнус. Дозволите оглянути ваші ноги?
Дівчина кивнула. Цілитель схилився та доторкнувся до стопи. Зіщулив очі та провів рукою по ранах, злегка натискаючи:
— Рани не глибокі. Трішки цілительської магії й все буде добре, — чоловік розвернувся до служниці. — Принеси теплу воду та рушники.
З його рук потягнулося світло. Теплим шаром окутало ноги й за мить Аеліра відчула полегшення. Цілитель виправдовувався:
— Сьогодні ви ще відчуватимете поколювання, проте завтра рани майже зникнуть. Залишилося лише змити з ніг кров. Гадаю, цим займеться служниця. У моєму перебуванні тут більше немає потреби.
— Дякую, Мангусе. Можете йти, — Асгейр розвернувся до цілителя.
Шанобливе ставлення свідчило, що лорд вміє бути люб’язним. Цілитель пішов й у покоях нависла напружена тиша. Аеліра вражено дивилася на ноги. Дівчина не сподівалася на таке швидке одужання. Асгейр вдавано прокашлявся:
— Сподіваюся надалі ти виконуватимеш правила замку й не потраплятимеш у халепи. Наступного разу мене може не бути поруч й тебе з’їдять вовки. Особисто мені байдуже, але не хочеться відповідати за це перед королем. Завтра тобі покажуть бенкетні зали. Сігне все організує. Коли приїде король, то твоє завдання грати роль господині замку. Сподіваюся ти впораєшся. Добраніч!
Асгейр вийшов з покоїв й дівчина полегшено зітхнула. Його присутність бентежила. Аеліра не розуміла у яку гру він грає. Годину тому ледь не пошматував її від злості, а тепер вдає турботу. Звісно, йому не хочеться виправдовуватися перед королем, якщо з нею щось станеться. Він сам у цьому зізнався.
Іда принесла воду і теплі рушники. Помила ноги та витерла їх. Аеліра почувалася значно краще. Служниця пішла і дівчина заснула.

Подарунок для вас, промокод на книгу талановитої Ані Кос JU-dNiWf "Крижане полум'я". Хто перший активує, той і читатиме. Дякую за ваші сердечка книзі та підписку на мою сторінку!