Розділ 1

— Хвилюєшся? — питає Настя і мою руку своєю накриває. 

— Звісно. Не кожного дня заміж виходжу, — зітхаю. 

— Усе буде добре. Я впевнена, що твій майбутній чоловік виявиться справжнім красенем, — подруга обнадійливо усміхається. 

— Думаєш? — зітхаю. — Якщо він красень, то навіщо йому одружуватися  зі мною? Він може обрати собі будь-яку іншу. А він хоче мене!

Відвертаюсь до вікна і спостерігаю, як швидко перед очима проносяться будинки. Моє серце ось-ось вистрибне з грудей, а спиною тече холодний піт. 

Сьогодні я до шаленства гарна, але привід бути такою — не надто хороший. Моє весілля… 

Рівно тиждень тому я дізналася, що маю вийти заміж за чоловіка, якого не бачила жодного разу у своєму житті. Не було істерик і криків. Я не намагалася втекти. Погодилась одразу, тому що це було останнє бажання мого покійного батька. 

Він загинув пів року тому за дивних обставин. Мені говорили, що це була автомобільна аварія, але… я не бачила його на похороні. Труна закритою була. 

Потім я переїхала в інше місто до бабусі, тому що не могла одна залишатися в нашій квартирі. І ось, тиждень тому на порозі бабусиної квартири з’явився чоловік у чорному костюмі. Я одразу зрозуміла, що не варто чекати нічого хорошого. 

Він показав мені запис, від якого кров у судинах похолола. На ньому був мій батько. Він просив мене слухати цього чоловіка й ошелешив проханням вийти заміж за незнайомця, щоб убезпечити своє життя. 

Той чоловік у костюмі назвався Тимуром. До пуття нічого не пояснив, сказав лише, що мені загрожує небезпека. Є людина, яка може мені допомогти, і познайомлюсь я з нею… на нашому весіллі. 

Бабуся до останнього відмовляла мене від цього, а я все думала про слова тата. Він ніколи не бажав мені нічого поганого. І якщо сказав, що це весілля — необхідність — я маю йому вірити. 

Через день набрала цього Тимура, і він привіз мені все необхідне. Сукню, туфлі. Навіть прикраси. Бабуся відмовилася їхати зі мною сьогодні. Вдома залишилася. Вона ніколи не любила тата і завжди говорила, що від нього багато проблем. 

Вона ображена на нього за те, що десять років тому він разом з мамою вже потрапляв в аварію. Тато вижив тоді, а мама — ні.

Сьогодні зранку по мене приїхала автівка і повезла в рідне місто. І чим ближче ми наближаємось до РАЦСу, тим швидше б’ється моє серце. 

Я постійно повторюю собі, що тато не міг зробити щось погане. Якщо він довіряє моєму майбутньому чоловікові, то і я маю це робити. 

Не розумію тільки, яка небезпека мені загрожує. Тато — власник невеликого автомагазину. Коли він загинув, керувати ним взявся його найкращий друг, тому що я в цьому нічого не тямлю. Можливо, той чоловік щось мені пояснить, а то голова йде обертом. 

— Одне можна сказати точно: твій наречений — багатій, — говорить Настя, розглядаючи салон автомобіля. 

Так, по нас приїхав новенький розкішний Mercedes. Я в таких ніколи не їздила. А ще Настя сказала, що мої сережки зі справжніми діамантами і сукня відомого бренду. 

— Ми на місці, — говорить водій, і я дивлюсь у вікно на інших наречених, що зібралися біля входу. Здається, вони вже одружені. Щасливі такі, цілуються, а в мене якийсь камінь на плечах. Ні краплини щастя не відчуваю. 

Водій відчиняє для мене двері. Коли виходжу з автівки, поруч з’являється Тимур. Все такий же мовчазний і похмурий. Окидає мене байдужим поглядом і вказує на вхід у РАЦС. 

— А він нічого, — шепоче мені на вухо Настя, поки йдемо. — Тільки невдоволений якийсь. 

Ніяк її слова не коментую, тому що розумію — ось-ось свого нареченого побачу. Йдемо довгим коридором, і наші з Настею підбори стукають по підлозі. 

Коли ж зупиняємось перед великими масивними дверима, майже не дихаю. Настя передає мені букет нареченої, а я хапаюсь за нього як за рятівне коло. 

Двері відчиняються, і я бачу… його. По центру зали, поруч з представницею влади, стоїть високий і широкоплечий чоловік років сорока п’яти. Мене лякає його вік. Він практично одноліток мого тата…

Завмираю на мить і не можу зробити наступний крок. Настя легенько підштовхує мене вперед, а я дивлюсь у ці темні очі і не розумію, навіщо тато штовхнув мене в лапи цього звіра… 

На старт! Увага! Руш! Рушаємо назустріч новій книзі❤️ Ох-х, скільки всього я приготувала для вас, мої любі!) Емоції на межі, до втрати пульсу! Чого лишень вартує головний герой... ❤️ Нас чекає різниця у віці, вимушений шлюб і дуже, ду-у-уже багато таємниць!!! Дякую за вашу підтримку❤️