Я прокинулась від крику нашого сина. Євгену Кириловичу вже п'ять місяців. Справжній богатир. Хоча народився він за два тижні до потрібного терміну, чим дуже налякав своїх батьків. До речі, щодо батьків, чоловік який зараз спить зліва від мене, найкращий татусь та чоловік. Так, ми знову одружились і я жодного дня не пожалкувала про своє рішення, тоді на вулиці. Кіріл проводить з сином весь свій вільний час. І вже зараз можна сказати, що наш син копія свого батька.
Мама Кіріла від Жені просто не відходить. Після пологів вона мені допомагає постійно. Паша і Катя також обожнюють свого племінника.
Тому моє життя можна назвати найщасливішим.
Я заспокоїла сина, він спить у своєму ліжку і дивлюсь на нього, коли відчуваю сильні руки навколо моєї талії.
— Доброго ранку, — сонно сказав Кіріл і поцілував мене за вушком.
— Доброго! — я повернулася і поцілувала його.
Кінець