Дружби не буде
Частина 1 «Ти ніколи не закохаєшся»
Віта сиділа на дивані з чашкою кави, а Сергій стояв біля вікна, спираючись ліктем на підвіконня.
— Я тобі кажу, — почав він, не відводячи погляду від вулиці, — ти ніколи не закохаєшся в мене.
Вона скосила на нього очі і скривила усмішку:
— А я кажу, що ти ніколи не закохаєшся в мене.
Вони дружили вже три роки. Три роки спільних вечорів, сміху, дрібних таємниць і звичних ритуалів, які робили їхній зв’язок особливим. І саме це робило спір таким небезпечним.
— Ти думаєш, це просто? — серйозно запитав він. — Мені вже тридцять чотири. Старий, Віто. Я знаю, що таке життя. Я не для романтики.
— А я просто друзів не спокушаю, — відповіла вона спокійно, ніби говорила про погоду. — І, до речі, я ще не планую порушувати власні правила.
Вони мовчали. Дотик її пальців до чашки, легкий подих, сміх у пам’яті — все це здавалося знайомим і водночас небезпечним.
— Домовимося? — раптом запропонувала Віта. — Ніяких почуттів. Ніколи.
— Домовилися, — кивнув він. Але обидва знали: слова часто брехали більше, ніж думки.
#512 в Сучасна проза
#3626 в Любовні романи
#792 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 13.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
