Глава 13. Кароліна

Ну все. Зі свого боку я зробила все можливе, аби організаційні моменти були на висоті.

Півночі монтувала відео, яке я зробила для Орисі з Емілем, але навіть фінальний варіант мені не дуже подобається. Ой вей! Ми дуже давно знайомі, тож в моєму архіві є чимало відеоматеріалів, де ці двоє разом. Навіть з першого дня, коли все почалося, саме в цьому закладі.

Як на мене, то це дуже романтично, красиво і щось особливе. На пам’ять. Орися в мене дівчинка чутлива, тому впевнена, що їй сподобається.

За планом ми вже чекаємо на закоханих, куди вони приїжджають разом. В нічному клубі АТЛАНТ кілька залів та зона з танцювальним майданчиком. Дар орендував для хлопців VIP-залу, а в нас з дівчатами більш затишна атмосфера в окремому приміщенні з коктейлями, своєю музикою та смаколиками. Плануємо попліткувати, пограти у щось цікаве, позгадувати минулі часи і, можливо, трохи поплакати через надміру емоційні моменти.

Всі запрошені дівчата, крім мене, давно заміжні, деякі навіть мають дітей, тож для них все сьогодні своєрідна можливість піти у відрив. Моя задача полягає в тому, щоб все було в межах, які дозволять гостям не пропустити основну церемонію завтра.

Улюблений колір моєї подруги — зелений, тому ми всі в зелених сукнях, а вона в білій з зеленими стрічками. Красуня!

Помічаю Дара Божого не одразу, складно впізнати бовдура в брюках та смарагдовій сорочці. Непогано… Міг би хоч сьогодні обійтись без мотоцикла! Так ні! Невже він зовсім не вміє користуватись послугами таксі? Байдуже… Бісить, тому не стримую себе, закочую очі, поки всі спостерігають за тим, як Богданович глушить мотор, підморгує якійсь дівчині серед натовпу. Він ж не думає, що всі на це ведуться?

Дивлюся просто на нього в очікуванні на те, що він згадає про свої обов’язки на сьогодні. Подумки готова до глузливих жартів про зміючку, бо на мені зелена сукня зі зміїним принтом. Занадто відверта, але сьогодні ж дівич-вечір, і цю одежину мене буквально змусила купити наречена.

Якщо чесно, моя голова забита адміністративними питаннями настільки, що нема сил думати про те, що на мені яскрава сукня з відвертим декольте.

Всі зібралися біля входу, Орися з Емілем про щось мило перешіптуються, наступного разу вони побачать одне одного перед вівтарем, щоб нарешті стати чоловіком і дружиною. А Дар все ніяк не натриндиться з черговою дівулею, яка вже мацає його за біцепс. Божечки, лялю, краще пузо його помацай… Теж мені ідеальний мужчина!

Безцеремонно перериваю їхню “змістовну” розмову, щоб нагадати товаришу про його роботу. Очікую, що Богданович одразу почне поливати мене брудом та насміхатися, як робить це завжди, але вираз його обличчя миттєво змінюється.

— Знаю-знаю, я справжнісінька змія в цій клятій сукні! Та ще й псую тобі особисте життя, але нагадаю: ми типу мутимо і нам потрібно ще трохи потерпіти одне одного. Читаю твої думки?

— Зовсім ні, Кароліно. І ця сукня тобі дуже личить.

— Ага.

Що? І навіть не задиратиме мене?

— Даре, стеж за хлопцями і тримай себе в руках, будь ласка. Я довіряю тобі, бо вибору в мене немає. В Еміля має бути класна вечірка, але не настільки, щоб забути про власне весілля.

— Так, мій фюрере!

Сміється… Божечки, на кого я сподіваюсь взагалі? Махаю рукою на цього бовдура і видихаю. Зрештою, мені також потрібно трохи відпочити. Після першого коктейлю стає трохи легше емоційно. Дівчата веселяться від душі, біжимо на танцмайданчик і виганяємо з себе всіх можливих бісів під улюблені треки.

— Знаєш, Каро, ти кажеш, ніби контролюватимеш мене і хлопців, а сама вже який келих п’єш? Не знав, що ти вмієш танцювати!

Голос Дара застає мене зненацька. Я так захоплено танцювала, що не помітила, як він підійшов до мене зі спини. Мало не підстрибую від несподіванки, але бачу червонясту Орисю, що грайливо мені підморгує і жестами показує, що вони з дівчатами замовили ще коктейлів та чекатимуть на мене.

Не встигаю нічого відповісти Богдановичу, бо динамічна мелодія раптово змінюється повільною. Чомусь слова застрягають в горлі, коли Дар вкладає мої долоні собі на плечі, своїми обережно торкається моєї талії. Тут дуже жарко… ага. 

— Що ти робиш?

— Танцюю з тобою. А на що це схоже? Чи ти хочеш, щоб я звітував тобі як в армії? Може, честь віддати? Господи, Каро, видихай. Ти якась напружена, навіть занадто. Все добре, всі гості наче відпочивають і задоволені, одна ти немов заморожена чи відморожена.

Перехиляє мене, а потім різко кружить і починає лоскотати. Стримати смішки не вдається. Хтось має рацію…

— Добре-добре. тільки не роби так більше. Моя спина не настільки гнучка, Даре! У вас все під контролем?

— Та так. За планом номер у виконанні професійної танцівниці, потім сауна. Стандартна парубоцька вечірка, яку неможливо не запам’ятати, але розповідати деталі людям не можна!

Говорить це і сміється, а я ненавиджу його тупі жарти.

— Ти ж зараз жартуєш, правда?

— Про що? Час бігти, лялечко. Наступний звіт через годину!

І тікає. Точно бовдур. Які танцівниці? Якщо Орися про таке дізнається…