Глава 5. Кароліна

Вгадав. З розміром шкіряної куртки та перчаток вгадав. 

Тому до кінотеатру я їду мовчки. Міцно тримаюсь за хлопця, тримаючи при собі жарти про те, що комусь варто навідатись до спортивної зали, бо пивний животик скоро позбавить хтивих панянок можливості граційно обхопити Дара за стан.

Не те щоб ця особливість фігури його псувала, але не Аполлон однозначно. А у Юри фігура, як у грецького бога, ех… 

Треба сказати, що наше прибуття до кінотеатру не залишається непомітним. Не звикла до підвищеної уваги з боку людей, тому максимально ніяковію, коли паркуємось недалеко від входу і Дар обережно знімає з мене шолом. Самовдоволена пика хлопця говорить про те, що йому навпаки подобається ажіотаж навколо.

— Не змерзла, зміючко?

— Наче ні…

Коли в залі Богданович веде мене на останній ряд, не можу втриматись від фиркання, але на мої коментарі він чекати не збирається:

— Вгамуйся, жінко. Кіт ситий, приставати до тебе ніхто не буде. Навіть якщо сама попросиш. Нумо просто глянемо кіно і поїдемо додому?

— Та кому ти потрібен, заради бога!

Якщо він думає, що блакитні очі і той факт, що я не замерзла на його байку цього разу, якось змінюють мій гнів на милість…

На щастя, кіно починається і я з головою занурююсь в сюжет. Легка романтична історія про затятого бабія, який закохується в правильну дівчину і поступово стає прекрасним чоловіком, що зрештою зізнається їй в коханні, доводить мене до сліз. Якщо люди досі знімають такі чуттєві фільми, я маю надію на краще. Розчулена, не приховую своїх емоцій, але Дарій, схоже, не згоден з тим, що фільм дійсно вартий уваги.

— Ти ридаєш, бо, як і я, давно не бачила більшої лабуди, ніж цей шедевр кінематографу? Тоді добре, що фільм завершився. Бідний мужик. Мав класне життя. Насичене та яскраве, поки йому на голову не звалилася ця бідося…

— О, а ти ніби розбираєшся в коханні! Та тебе крім зовнішності твоїх дівок та мотоцикла хоч щось цікавить? Якби не героїня, головний герой так ніколи б і не виріс! Вона перетворила його з хлопчика на справжнього чоловіка!

— Оце вже ні! Вона зробила з нього ганчірку. Був нормальний мужик, сам собі господар. Щодня нова цяцька, повна свобода дій. Просто ідеальне життя! Такий сценарій могла придумати лише баба! Ха-ха! Точно! Впевнений, що його написала жінка, бо вам страх як хочеться зліпити з нормальної людини якогось раба.

— Та що ти мелеш взагалі? Якого раба?

— Звичайного. Чи ще краще — собаку, яка команди виконує. Він з самого початку казав, що його не цікавлять стосунки. Казав? Так і було! Але ж ні! Вона зламала все його життя, перекрутила по своєму, та ще й маніпуляціями змусила до одруження. І це нам продають, як красиву історію кохання. Якщо ти плакала не через це, то якого біса тоді?

— Знаєш що! Зважаючи на твій спосіб життя, воно й не дивно, що ти нічого не розумієш в коханні. Не всі чоловіки думають виключно про задоволення своїх хтивих потреб. Є й такі, що мріють про кохану дружину, родину, спільне життя…

— Ярмо, коли ти всім винен і є коренем всіх проблем, бо народився мужиком? Ні, дякую. Я на це все надивився. Чоловік моєї старшої сестри пахає на двох роботах, аби закривати запити коханої та дітей, а ще змушений відпрошуватись у дружини, щоб зустрітись з друзями чи прийти до мене на СТО. Ото щасливе життя, нічого не скажеш! Не треба мене робити справжнім мужиком, я краще собою побуду. І взагалі, половина діалогів з цього фільму абсолютно нереальні. Точно списані з дівочих вологих фантазій. Чоловік завжди звертає увагу на зовнішність, все інше — потім. Як не крути!

— А може не треба всіх по собі міряти??? В світі є інші чоловіки. Благородні, сильні, розумні, спортивні та зацікавлені чимось дійсно вартим уваги, крім власного его!

— Та ну? Покажи хоча б одного!

— Та хоч би мій сусід. Молодий і гарний, працює стоматологом, щоранку бігає для здоров’я, ввічливий і чемний. І сьогодні зранку в нас мало б бути справжнє побачення, якби я все не зіпсувала…

Не знаю чому, але на емоціях видаю Богдановичу всю ранкову історію без прикрас, поки він не починає реготати з мене, хапаючись за живіт.

— Господи, Кароліно! Тільки ти можеш ошпарити людину кавою, а потім ще й дивуватися тому факту, що він від тебе втік. Ти ж наче пишаєшся своїм геніальним розумом. Звідки ж тоді така нетямущість???

— Та йди ти до біса, Даре. Я може вперше в житті була так близько до своєї мрії! А тепер все марно…

— Можу легко влаштувати твоє особисте життя з цим стоматологом, якщо витримаєш чесні та дієві поради від досвідченого чоловіка. 

— Та що ти можеш знати про те, як будувати нормальні стосунки!

— Ти забула? Я взагалі-то чоловік. Хоча… Ти права. Навіщо мені тобі допомагати? Спостерігати за тим, як ти мучишся від своєї дурнуватої принциповості значно цікавіше. До того ж, кіт в тебе вже є. Зовсім самотньою не залишишся…

Ще й сміється покидьок!

— Припини це, Даре. Не смішно. Кажи вже, про що саме йдеться.

— А, так значить тобі цікаво? Ну тоді слухай і записуй…