Розділ 10. Початок літніх канікул

Антон

      Наступного дня я поїхав гуляти з дівчатками. У мене були з собою гроші, тому я вирішив підняти їм настрій і відволікти від тих придурків, які їх ображають. Ми пішли до АТБ і купили морозива, чіпсів, щось попити і повернулись на дитячий майданчик.  Пізніше прийшли їхні знайомі, а потім ми усі розійшлися по домівках. 

       Тиждень канікул я провів з дівчатками. Взагалі після знайомства вийшло так, що я став частіше проводити з ними час на канікулах. Бо на вихідних вони майже не виходять. Тільки коли приїздить Віка з русявим волоссям. Та й воно зрозуміло. Мені теж не хотілося виходити гуляти, коли якісь придурки ходять і цілий масив проти них настроюють. 

***

        Школа почалась як звичайно. Ми прийшли і знову почалося теж саме. Багато домашнього, контрольних і самостійних. Кожен день після школи, як зроблю усі справи спілкувався з дівчатками, а на вихідних, коли вони виходили, йшов з ними гуляти. Я не знаю, що в них такого, але мені одразу стало з ними зручно спілкуватися. Хоча спочатку Віка і Віка були не зовсім привітними, але насправді вони не такі, як можуть показатися на перший погляд. Тому напевно я проводжу з ними більше часу ніж з іншими своїми друзями. 

    ***

Саша

    Наближався травень. Скоро у подруги день народження. Вона скоріше за все святкувати буде з мамою, але до нас приїде на вихідних. Тому відсвяткуємо разом. Антон в травні кудись їде, тому не будемо бачитися майже цілий місяць.

       В школі все як завжди. З Діаною ми не спілкуємось. Вчителька до нас ще не повернулась. Ми усі дуже хвилюємось, що вона не повернеться до нас в наступному році, але надіємось на краще. Віталіна та її компанія все ніяк не перестануть нас ображати, але ми вже менше на це реагуємо. Погано тільки, що Поліна захворіла. Поля це моя молодша сестра, їй 2 роки. Я її дуже люблю і не хочу, щоб з нею щось сталося. Ще ми з сестрою вже декілька років ходимо на танці. Одного разу ми виступали в нашій школі. 

    Нарешті вихідні. В середу у подруги було день народження, тому на вихідних вона приїхала до нас. Нам дали гроші і ми пішли в АТБ купувати собі різну їжу і може десь походимо. Ще батько подруги нас часто забирає у театри, тому нам сумно разом не буває. Все-таки знайомі ми з дитинства і не збираємося колись закінчувати нашу дружбу. 

    Антон написав в групу привітання для подруги і сказав, що йому дуже сумно, що він не може привітати її особисто.

     В кінці травня він повернувся. Останній дзвоник пройшов як завжди. Нічого особливого. Повернувшись додому ми з сестрою раділи, що почалися канікули. Надіюсь, що вони пройдуть повільно і дуже круто.

Від автора!

   Я вибачаюсь, що так довго не викладала розділів. На жаль події йдуть швидко, адже пишу про найцікавіші і важливіші моменти нашого з дівчатками життя. Буду старатися випускати частіше. 

   Пишіть як вам розділ? І як думаєте що буде далі? Зберігайте книгу до бібліотеки аби не загубити і пишіть коментарі. Буду рада з вами поспілкуватись.

   Ваша Katherine!