Дружба трьох подруг. Книга 1. Нове знайомство

Розділ 5. Навчальні дні

 

Антон

  

    Канікули закінчились дуже швидко. Віка з русявим волоссям поїхала. А Саша і Віка з каштановим волоссям рідні сестри та й живуть тут.

   Почалася школа. Я вирішив заглибитися у навчання, бо через два роки ДПА і я буду вступати в коледж. Не хочу сидіти в школі 11 класів. Я вже вирішив, де саме буду вступати і хочу зробити усе аби мої плани збулися. 

     Зайшовши до класу я одразу пішов і сів на своє місце біля Аліни. За цей час ми з нею не спілкувались і це дуже дивно. Вона моя подруга дитинства. І ми ніколи ще так довго не спілкувались. 

- Привіт. Як справи? - спитала дівчина.

- Привіт. Могло бути і краще. А ти як? - поцікавився я. - Щось сталося? 

- Нічого. А як твої нові подруги? - спитала Аліна.

- Нормально. - відповів я, а потім спитав. - Аліна, скажи чесно, що сталося? Ти цілий тиждень мене ігнорувала.

- Я ж сказала, що все добре. - сказала дівчина і вибігла з класу. 

      Перший навчальний день промайнув швидко. На перервах більше часу я проводив з хлопцями. Я намагався ще раз поговорити з подругою, але вона мене ігнорувала. Я не знаю, що відбулося і чому вона зі мною не розмовляє. 

      Додому я повертався з Льошою. Може він знає, що сталося.

- Слухай, Льош, а що сталося з Аліною? - спитав я у друга.

- Дивно, що вона тобі не сказала.  - відповів хлопець. - Її батьки відправляють її навчатися за кордон. 

- Що? Коли? 

- В другому семестрі. Залишилось мало часу, Тох. - сказав друг. - Вона не хоче їхати.

- Чому? 

- Поговори з нею сам. Ти і так проміняв мене і Аліну на нових подружок. - ображено говорив Льоша. 

- І що це означає? - спитав я, але Льоша нічого не відповівши попрямував додому.

      Повернувшись додому я одразу сів за уроки. Не люблю відкладати усе на потім. Після уроків купив собі чіпсів і пішов дивитися фільм. Але пів фільм я думав над словами Льоши з приводу переїзду. Чому Аліна мені не сказала? 

 

 

Саша

 

 

    Повернувшись додому, я поїла і полежала на ліжку, а під вечір сіла за уроки. Домашнє нам задають багато, але завдяки домашньому можна забути про інші проблеми. Під вечір я зайшла посидіти в Інстаграм. Прийшло повідомлення з групи.

- Дівчатка, привіт. Давайте розповідайте, як день пройшов? - спитав Антон.

- Таке собі, а у тебе? - спитала я.

- Жахливо. - відповіла подруга.

- Могло бути краще. - відповів Антон на моє повідомлення.

- Вікуся, ти приїдеш до нас на вихідних? - спитала сестра.

- Постараюсь. -  відповіла Віка. - Але ще не знаю.

- Добре. Будемо чекати. - відповіла я.

    Так і промайнув перший тиждень навчання після канікул. Вихідні пролетіли теж швидко. Всі вихідні я просиділа в дома або за уроками або в телефоні. На вулицю виходити взагалі бажання не було. Але наступного тижня проблеми продовжили мене переслідувати. 

 

      Прийшовши до школи я сіла за свою першу парту. Перші декілька уроків пройшли не погано, але на перерві до мене підійшли два однокласника Андрій та Саша. 

- Привіт, Саша. А це правда? - привітавшись спитав Андрій.

- Привіт. Правда що? - не розуміла я.

- Ти не знаєш? - шоковано спитав Саша.

- Не знаю чого? Хлопці, що відбувається? - почала я хвилюватися.

- Ми хотіли спитати, чи правда, що ти зустрічаєшся з Денисом? - спокійно спитав Андрій.

- Що? - шоковано подивилась я на хлопців. - З чого ви це взяли?

- Денис ходить усім розповідає, що ти його дівчина і тебе не можна чіпати. - сміючись сказав Андрій, але помітивши, що мені не смішно став серйознішим. - Ми не повірили, тому і запитали у тебе.

- Так. Ти ж сама знаєш, що Денис любить щось вигадувати з приводу тебе. - погодився Саша. 

     Андрій і Саша були моїми друзями в школі. Я спілкувалась тільки з ними, з Денисом і двома Іванами. Я знаю, що хлопці не брешуть, але чому я про це нічого не знаю? Чому Денис не поговорив зі мною?

      Денис це хлопець з яким ніхто не спілкується окрім мене. Я єдина його подруга в класі. Ми дружимо з першого класу. Чи відчувала я до нього щось? Не знаю. Ми з ним ніколи не ходили гуляти як друзі. Ми спілкуємося тільки в школі. А в першому класі він сказав, що коли ми виростемо, то він одружиться на мені. Тоді я просто посміялась. Але що відбувається зараз я не знаю.

        Я вирішила знайти Дениса аби поговорити з ним. Було дивно, що його немає в класі, адже він завжди сидить у класі. Деякі однокласники сказали, що він пішов до туалету, тому я вирішила, що почекаю його в класі. Коли він прийшов я витягла його аби поговорити.

 

 

Від автора.

Як вам розділ? Як гадаєте, що буде далі? Пишіть в коментарях.

 Мені буде дуже приємно якщо ви підтримаєте мою книгу коментарями.

Ваша Katherine.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше