Сьогодні п'ятниця і це означає що ми йдем на вечірку і в школу, як же я нехочу йти в школу, але потрібно. Зібралася я доволі швидко, вдягнула сині джинси і фіолетову футболку, взула біді кросівки. Вийшла на кухню поснідала швидко та пішла в школу з Дімою, бо Ліза вже пішла.
-Даш, то що ти йдеш зі мною на вечірку сьогодні? - спитав в мене Діма
-Так, ми з Богданою підем з тобою, - відповіла з посмішкою я
-А ти вже встиг з кімось познайомитися? - спитала в нього я
-Да є з пару хлопців з якими більш - менш нормально спілкуюся, але в них своя компанія.
-А що за хлопці, - спитала з цікавістю я
-Та Влад і Денис, ніби нормальні хлопці. Це вони мене на вечірку запросили -
-Понятно, - відповіла я
Поки ми говорили, то до нас підійшла Богдана
-Привіт, - сказала вона
-Оо, привіт, - відповіла я
-Привіт, - сказав Діма
-Ну я вже піду, пака, - сказав Діма, коли ми вже заходили в шкільний двір
-Пака, - відповіли ми з Богданою
І ми пішли в школу
-Ну що, ти готова до сьогоднішньої вечірки? - спитала я в Богдани
-Звичайно, - відповіла вона
-То тоді давай у 7 в мене, бо Діма казав що вечірка на 9, якщо я не помиляюся і ще спитаю, де точно, а то я незнаю, - сказала я Богдані.
-Добре
Ми зайшли до класу і почався урок. Після уроку на перерві ми розмовляли: Богдана, Аня і я, і тут Аня в нас питає :
-Дівчата, а ви знаєте що сьогодні буде вечірка у Влада на хаті ?, - спитала в нас Аня
-Так, мене мій брат бере туда за компанію, але я незнала що вона буде в будинку, думала в клубі, - відповіла я
За цей тиждень я добре здружилася з дівчатами Богданою і Анею, ну є ще інші дівчата, але ми з їми поки не ладимо.
-Оооо, то ти тож ідеш?,- питає в мене Аня
-Так, ми з Богданою йдем, - відповіла я
-Та це круто, зможем разом повеселиться, - почала радіти Аня
-Так, - відповіла вже Богдана
-То давайте ви прийдете до мене і ми будем разом збираться, - запропонувала нам з Богданою Аня.
-Хороша ідея, - відповіла я, що тепер будемо збираться в трьох з дівчатами
-То тоді чекаю у 7 в мене, адрес скіну, - сказала Аня і почався урок
Ще залишилося два уроки і вони прошли бистро, ще ми з дівчатами говорили хто що вдягне і так далі. Вже закінчився останній урок і ми пішли додому. Дійшла додому, зайшла, зняла кросівки і зайдя на кухню там вже обідали Ліза, Діма і бабушка Зоя, так звали мою бабушку.
-Привіт, - сказала я і пішла мить руки.
-Сідай обідати я тут твої улюблених піріжків з картоплею напекла, - приглашала до столу бабушка
-Мммм, як смачно, - одкусив бабушкиного пирожка сказала я.
-Їж, Їж, - скала бабушка з посмішкою
-Ну, все я наїлася, дякую, - подякувала я бабишки Зої і пішла в кімнату.
Я перевдягнулася і чую стук в двері
-Можна зайти?, - питає Діма
-Заходь
Ми сіли на моє ліжко і Діма питає :
-Ну, що ти готова йти сьогодні зі мною на вечірку?
-Так, але ще крім Богдани зімною беде Аня і ми будемо в неї сьогодні збиратися, - відповіла я
-Ну добре, то ти мені скажеш адресу я по вас заїду в годин вісім, пів дев'ятого, ок?, - спитав в мене Діма
-Ок, адрес скіну СМС, - відповіла я - і да де ти візьмеш машину щоб заїхати по нас?-вже поцікавилася я
-Мамину візьму, я вже домовився, - відповів Діма і вийшов із кімнати.
В 7 годин я вже була в Ані, і в неї вже була Богдана, ми почали готуватися. Платтє я одягнула ще в дома, воно було темно фіолетового кольору, чуть више коліна і з вирізом на спині, взяла переозуться чорні туфлі на маленькому каблучку, а добиралася я до Ані в кросівках, хоч на дворі і осінь, але було тепло, то я накінула на плетє чорне пальто. Вже в Ані я лише трішки нафарбувалась, волосся я вирішила не крутити, а залишити прямим.
Ми вже були з дівчатами готові. Богдана вдягла світло блакитне платтє, взула чорні туфлі і накрутила волосся, ну і як же без макіяжа. Аня вдягла чорне платтє, теж як я вирівняла волосся і чуть нафарбувалася. Не встигли ми надивитися в зерколо як мені прийшло СМС від Діми, що він вже нас чекає. Ми швидко вдягнули верхній одяг і взуття і пішли до Діми в машину.
-Привіт, - привітався Діма
-Привіт, - привіталися ми з дівчатами
Далі ми їхали в повній тиші. Через хвилин 20 мы були вже на місці і вийдя з машини я побачила перед собою великий будинок, там ув сад з дуже красивими квітами.
-Ну що, ходімо дівчата? - спитав Діма у нас
-Так, - відповіли ми разом і пішли в середину будинка
Лунала дуже гучна музика і багато людей вже були на підпитку. Ми зайшли в центр будинку і побачили не дуже приємну сцену одна з наших однакласниць кричала на ще одну.
-Ах, ти ж, а я тобі довіряла, не встигла я відвернуться ти вже з моїй хлопцем цілуєся, - кричала Ілона, це моя однокласниця вона викрикнула ці слова і побігла напевно в туалет. Я подивилася на дівчат вони на мене і ми пішли допомогти Ілоні сказавши Діми що в туалет.
Ми знайшли туалет на другому поверсі. Зайшли в середину і побачили що Ілона плаче я підійшла до неї і почала питати що сталося, незнаю навіщо, ми з нею не дуже добре ладнали, але я хотіла допомогти.
-Що трапилося? - спитала я в Ілони
-Я зайшла в будинок, а вона, вона цілує мого хлопця, -відповіла Ілона і почала ще сильніше плакать.
-Еее, успокойся, все буде добре, - підійшла вже Аня до Ілони і погладила по спині. Ілона почала ще сильніше плакать
-А ну, він не заслужив твоїх сліз, зараз ти береш вмиваєся, я ми тобі підправлю макіяж і ми підем танцювати, - сказала Богдана до Ілони.
-Доб...ре,- відповіла Ілона витераючи сльози
Ми допомогли з дівчатами умиться Ілоні і підправили їй макіяж.
-Дякую вам дівчата, велике, - подякувала нам Ілона.
-Немає защо, ходімо танцювати, - сказала Богдана і ми пішли.
Ми зайшли на іпровізований танцпол і почали танцювати. Через деякій час я згадала що я прийшла сюда з Дімою і потрібно побачити де він.