1

Сергій дивився на дівчину, таку рідну й чужу одночасно. Кепсько бути у френдзоні тієї, яку нестямно кохаєш ось вже, напевно, більше року.

Усвідомлення прийшло далеко не одразу. У них були спільні походи в кіно, спільні перегляди фільмів чи серіалів наодинці у когось вдома. З відром попкорна, курячих крилець з KFC або й келихом вина. Довгі відверті розмови про все на світі. Здавалось, нема для нього друга ближче, ніж вона.

Дівчина розповідала про свої вдалі й невдалі побачення, він - про свої. Інколи. Не хотілось говорити подрузі про всіх своїх дівок та випадкових знайомок на один вечір. З нею він часто сміявся. Частіше, ніж з будь-ким іншим.

А в якусь мить зрозумів, що її розповіді про чергове побачення з черговим йолопом дратують його. Хлопець дедалі частіше задивлявся на подругу чоловічим поглядом, думав про її вуста й смак поцілунків, які в них могли б бути. Бісова френдзона! Він боявся втратити її дружбу, але хотів цю дівчину понад усе. Лише для себе. Надовго. Назавжди.

Останнім часом Олена трішки ніяковіла перед другом. Здавалось, часом його погляд обпікав. Жадібний, гарячий, він зовсім був не схожий на приязний погляд старого друга… може, примарилось? Дівчина потисла плечима. Сергій ніколи не виказував до неї чоловічого інтересу. Колись, коли вони тільки почали спілкуватись, вона була закохалась у нього, але з того нічого не вийшло. Спілкування переросло у міцну дружбу, а вона змусила себе забути про свою закоханість. Він був чудовим другом, найліпшим. Тим, хто завжди був поряд, готовий прийти на допомогу й завжди підтримати. Здавалось, в ній він вбачав молодшу сестру, опікувався й переживав за неї.