54 . Прийняття .

Повільно минав час . Через те що Інна не могла працювати в відділку , весь свій час вона проводила вдома з рідними . Віталія вже два тижні не давала про себе знати . Від нудьги вдома Інна деколи виходила на набережну . Сьогодні вона зібралася поїхати разом з Анною за покупками . Після того як сестри обійшли кілька магазинів ,  Анна ще зібралася купити дещо з декору в їхню з Максимом спальню . 
- Як тобі це дзеркало ? - запитала Анна .
- Воно досить гарне . Я вважаю це дзеркало підійде в вашу кімнату .
- Ти тільки глянь , яка гарна свічка , та ще й автоматизована . Однозначно беру . І ця скринька також дуже красива . Що скажеш ?
- Скажу тільки що після наших покупок нам доведеться найняти вантажівку , для того щоб привезти всі ці речі .
- Ми сюди не тільки за покупками прийшли .
- Ти про що ? 
- Я все чекала що ти сама мені щось розповіси , та вочевидь я мушу в тебе все розпитати .
- Може поясниш вже що ти намагаєшся мені сказати .
- Що в тебе з Арсеном ?
- Що ти маєш на увазі ?
- Тільки не кажи що ти думаєш що я ні про що не здогадалася . Я знаю що тієї ночі тебе не було вдома , коли ти казала що швидко заснула . На свій страх та ризик я нікому не сказала що тебе немає . Я так зробила тільки тому що я довіряю тобі . А от ти мені не довіряєш як зрозуміла .
- Що ти таке кажеш ? Хіба я можу не довіряти тобі ? Кому ще , як не тобі я б довірила свої секрети .
- Тоді чому ти мені нічого не розповідаєш  ? Коли ти збиралася летіти до Америки , він приходив щоб поговорити з тобою .  А в день коли ти обпекла долоні він привіз тебе додому .
- Бо немає що розповідати . Я не зустрічаюся з Арсеном .
- Тоді де ти була тієї ночі ?
- Тієї ночі в одному клубі я багато випила . Виявляється він також там був і теж на підпитку. Після того як ми зустрілися в клубі , ми поїхали до нього додому .
- І що було потім ? 
- Краще не питай .
- Невже ви ? Ти серйозно ?
- Кажу ж тобі , обійдемось без подробиць .
- В такому разі чому ви досі не разом ? 
- Ми всього двічі зблилилися і те один раз в стані алкогольного сп'яніння . 
- Двічі ?  Ти мене заплутала .
- Я і себе заплутала .
- Ти щось до нього відчуваєш ?
- Я не впевнена в цьому .
- Але ти не сказала " Ні " .
- Та я і " Так " Не сказала .
- Хіба це має значення ? Він точно тобі не байдужий , якщо ти щось до нього відчуваєш .
- А якщо я помиляюсь ?
- Ти не дізнаєшся якщо  не спробуєш .
- Як це ? 
- Я не розумію куди поділася та Інна яка не боялася помилок і йшла на пролом через перешкоди . Де та шалена дівчина яку неможливо стримати . Пам'ятаєш як ти ефектно врятувала мені життя коли прилетіла до Києва . Я теж дуже хочу врятувати тебе . Обери що тобі подобається в цьому магазині .
- Я не розумію що ти збираєшся робити , але зіграю за твоїми правилами , поки що . - відповіла Інна і почала уважно роздивлятися різні декоративне предмети . 
- Це непогана річ . - сказала Інна взявши до рук дерев'яний пісковий годинник .
- Прекрасний вибір . Одразу зрозуміло що ти не поспішала з вибором . Упакуйте будь ласка це гарно ! - сказала Анна продавчині . 
- І що повинно відбутися після того як ми придбаємо цю річ  ? - запитала Інна .
- Ти ж мене знаєш , я не шукаю легких шляхів .
- Звісно мені це відомо , та як це стосується мене ?
- Зараз ти візьмеш цей годинник і я замлвояю тобі таксі , в якому ти їдеш до Арсена і даруєш йому подарунок .
- Чому б це мені так робити ?
- А скажи мені , чи підійде цей годинник в спальню Арсена ? 
- Так ! - не довго думаючи Інна відповіла сестрі .
- Саме тому ти й поїдеш зараз до нього . Ти так легко та швидко підібрала річ , яка точно підійде в спальню Арсена .
- Та така річ може підійти а будь чию спальню . Навіть в мою підійде .
- Навіть не думай вмовляти мене . Я звісно тебе не змушую цього робити , та ти і сама розумієш що не проти  піти на це . Зізнайся вже собі нарешті що він тобі подобається .
- І що якщо він мені справді подобається ? Це ж не означає що нам терміново необхідно бути разом  ! 
- Звісно ні . Та ти йому також дуже подобаєшся , я в цьому не сумніваюся . Я розумію що ти уникаєш його , та не розумію чому ти так робиш .
- Я не хочу починати нових стосунків поки не буде ув'язнено Віталію . Кожна хвилина її свободи несе велику загрозу близьким мені людям . Він і так багато страждав через мене та Віталію . Зараз буде краще якщо він уникатиме небезпеки через мене .
- Не варто боятися і чекати чогось жахливого . По одиниці ви слабші а разом ви будете сильнішими . Чому ти цього не розумієш ?
- Ти справді так вважаєш ?
- Я в цьому впевнена . Не варто відкладати на завтра те , що можна зробити сьогодні . Не чекай кінця своєї самотності , поклати їй кінець сама . Тримай годинник , твоє таксі вже на вулиці . 
- А ти швидко все влаштувала .
- Я бачу ти недооцінила мене . Що ж , сподіваюся невдовзі ти зрозумієш що зараз як ніколи раніше справа за мною . Ти ж розумієш що все це я роблю виключно для тебе ?
- Звісно розумію . Та чи правильно буде мені от так от сьогодні до нього приїжджати ?
- Ти ще питаєш ? Наче ти сама не шукаєш привід зустрітися з ним .
- Нічого я не шукаю !
- Твої очі кажуть інше . Я в твою брехню не повірю .
- Тобі здалося .
- Інна ! Припини вже ці хованки . Я надто добре тебе знаю , не смій приховувати свої почуття .
- Я їх не приховую . Я просто ще не змогли їх прийняти .
- Чому ж ? Що тебе зупиняє ? Тільки не кажи що ти досі  ....
- Ні ! Він тут ні до чого . Вже ні до чого . Та все одно мені якось складно звільнити себе від помилок минулого .
- Це , як ти і сказала , всього всього лише помилки .
- Та вони засіли так глибоко в моїй душі і не покидають мене .
- Тому що ти не хочеш їх відпустити . Вони постійно нагадуватимуть тобі про нього , поки ти їх не позбудешся . А позбутися їх можна тільки тоді , коли ти почнеш нове життя , не озераючися назад . 
- Повір , я дуже цього хочу .
- То почни вже нарешті робити хоч щось для цього . - сказала Анна вручивши Інні пакунок і показала на таксі , яке приїхало до них . - спробуй зробити хоч це . 
Інна прийняла пакунок і пішла в таксі , як і запропонувала їй Анна .