32. Ти мені подобаєшся !

Після пояснень Інни Олексій поспішив непомітно вийти з палати Анни.  Та йому це  не вдалося , Максим пішов слідом за ним. 
- Зачекай ! - вигукнув Максим.
Олексій обернувся до нього та мовчки чекав поки Максим хоч щось ще скаже. 
Кілька хвилин в коридорі панувала тиша . Врешті решт Максим зміг вичавити з себе хоча б кілька слів. 
- Надішли мені відео викрадання Інни . Я поїду до Олександра і покажу йому. Можливо в нього вийде знайти викрадачів. 
Олексій сів за стіл в коридорі і  негайно надіслав відео Максимові.  
- Якщо це все ? - запитав Олексій. 
- Все ! - відповів Максим.  
Почувши відповідь Максима Олексій одразу пішов геть.  Він ще не був готовий зізнатися Максиму в тому що вони брати.  Та зараз,  коли це сталося  , його переповнювали безліч емоцій.  Найбільше йому було боляче через реакцію Максима.  Та на що він розраховував ? Варто поставити себе на його місце.  Йому теж боляче ! Він виріс та дорослішав без батьків.  Олексієві важко навіть уявити як Максим пережив те , що його мама померла а батько покинув його ще до його народження.  Але Олексій сподівався що Максиму просто потрібно більше часу щоб прийняти його як брата.  
В палаті Ліля та інші залишили Інну з Анною на одинці .
- Я хотіла тобі таке розповісти ! Але твої новини не менше цікаві ! - почала розмову Анна. 
- Що саме ти хотіла сказати ! - запитала Інна .
- Виявляється Олексій брат Максима.  Чекай ! Ти ані трохи не здивувалася ! Як так ?
- Я не знала, але здогадувався . Якось я намагалася знайти батька Максима і єдине ім'я, яке я змогла знайти ,  це Назар Родонський.  Коли на презентації я побачила Назара та Олексія Родонських я ще не була впевнена.  Але коли Олексій врятував тебе в тій аварії а після того всю ніч біля будинку Ореста чекав на Максима , в мені зародилися підозри.  І як виявилося я не помилялася. Піду поговорю з ним.  Йому зараз дуже потрібна підтримка. 
- Звісно .  Ти потім ще зайдеш ?
- Ні.  Поїду одразу на роботу. 
- Зрозуміло.  Бувай тоді.  Постарайся більше не потрапляти в халепу .
- Це ще хто б говорив . Бувай люба .

В коридорі Максим відправив відео Олександрові та зателефонував до нього. 
- Ало.  Я відправив тобі відео на якому зафіксовано викрадення Інни.  Цієї ночі Інна приїхала в лікарню а вранці сказала всім що її викрали помилково. Та я їй не вірю,  вона точно щось приховує. 
Говоривши з Олександром Максим не помітив що Інна чула його розмову.  Згодом Інна підійшла до нього та запросила в кафе , щоб вони разом поснідали. 
- То мої здогадки справдилися !
- Як бачиш !
- Що далі робитимеш ?
- Повір,  навіть не уявляю . Я звик до такого свого життя.  Від коли я себе пам'ятаю,  я запевняв себе в тому що таке моє життя. Я не збираюсь будувати родинні стосунки з людиною яка залишила маму.  Я до цього часу жив без нього,  без нього і продовжу .
- А що на рахунок Олексія ?
- Те саме !
- Але ж ти розумієш що він як і ти ні в чому не винен.  
- Розумію ! Та це нічого не змінює.
Зненацька Інна засміялася .
- Що я такого смішного сказав ?
- Я не з твоїх слів сміюся. 
- А з чого ?
- Та просто згадала наше перше знайомство,  нашу переписку.  Ти тоді мені написав що ти сам і в тебе немає ні брата ні сестри. 
Бачиш як все обернулося.  Можеш поставити себе на моє місце ? Я змогла пробачити батькові після всього що пережила моя мама.  Так , моя мама жива , та це не змінить того що їй заподіяла твоя сім'я. Хоч я і пробачила батькові,  та Надії ніколи не пробачу.  На томість на тебе я ніколи не тримала зла,  так як ти ні в чому не винен.  Ти був всього лише дитиною,  так як я , Анна чи навіть Олексій.  Нехай їхні помилки не впливають на наше життя.  Я щаслива що познайомилася зі своїм братом. Зараз я навіть не уявляю собі життя без твоєї присутності.  Просто дай шанс вам обом.  Обіцяю, ти не пошкодуєш.  Я з власного досвіду кажу . 
- Я не обіцяю,  але якось спробую.  
- Чудово.  Мені вже пора в відділок.  Бувай.
- Бувай . 
В відділку Олександр переглядав відео, яке йому надіслав Максим.  Він впізнав автомобіль з відео,  такий самий він бачив на подвір'ї в Арсена коли нещодавно їздив до нього.  Та він ніяк не міг зрозуміти чому Арсен вирішив викрасти Інну.  В його двері хтось постукав і він запросив в кабінет свого гостя . Та це був дуже неочікуваний гість,  сам Арсен Матієв. 
- Оооо ! Які люди !
- Люди звісно ! На відміну від тебе.  Я ж тебе попереджав що всі мої справи чисті . Невже ти вважає що я робитиму все як той злочинець.  В цьому світі я сам прокладав собі дорогу . Я швидше вистрелю собі в голову , ніж порушу закон. Тому я одразу попередив тебе і знову скажу тобі , адже очевидно ти з першого разу не зрозумів , в тебе нічого не вийде . 
До поліцейського відділку на таксі приїхала Інна. Біля входу вона побачила Тимофія і одразу впізнала його. Дівчина швидко увійшла в відділок та пішла до свого кабінету , Але там нікого не було.  Тоді Інна вирішила що Арсен пішов в кабінет Олександра. 
Підійшовши до дверей його кабінету вона почала слухати про що вони говорять. 
- Тоді скажи чи існує такий закон,  який дозволяє тобі викладати людей ?
- Я нікого не викрадав !
- Несторук Інна ? 
- Повторюю ще раз ! Я нікого не викрадав. 
- А ось це відео говорить про зовсім інше. - Олександр повернув монітор комп'ютера до Арсена та показав йому відео де Тимофій та його піддані викрадають Інну.  Обличчя в Арсена одразу дуже змінилося.

-Можливо Інна не знає хто саме її викрав,  але я  знаю . І якщо вона вирішить написати заяву,  в мене є докази.  І це тільки на третій день після нашого знайомства.  Я і не розраховував що мені вдасться так швидко дістати докази. 
- Хіба я є на відео ?
- Ні! Але автомобіль твій , піддані твої,  мотив присутній і ти полетів з України щоб ніхто тебе не запідозрив. 
- В чому твоя проблема ? Чому ти так вчепився за мене ? Лише через те що твоя мама загинула через те що твій батько заборгував моєму ? Затям собі раз і назавжди ,  я до цього ніяк не причетний. 
- Ще хоча б одне слово про мою маму і ти сидітимеш у в'язниці до останнього подиху ! 
- Повторюю ще раз ! Тобі не має за що саджати мене за грати.  Помилка мого підданого не є підставою для мого  ув'язнення. 
- Я б так не був впевнений.  
- Я сказав що хотів.  Раджу  триматися подалі від мене .
- Обіцяю,  після того як заарештую тебе,  я і близько до тебе не підійду. 
Арсен вийшов з кабінету не попрощавшися.  На щастя Інна встигла увійти в свій кабінет і Арсен її не побачив. Через шум в коридорі , Інна мало що розуміла з діалогу Олександра та Арсена . Цього разу коли Інна увійшла в кабінет,  на своєму столі вона побачила букет квітів та свою сумочку.  В квітах була записка. 
- Прошу вибачити за такий ганебний вчинок який було скоєно в час моєї відсутності.  Обіцяю,  таке більше ніколи не повториться. 
Інна підійшла до вікна і побачила як Арсен та Тимофій сідають в автомобіль та їдуть геть. Спостереження дівчини перервав стукіт в двері .
- Заходьте ! - відповіла Інна і в кабінет увійшов Олександр. 
- Тобі варто негайно написати заяву на викрадачів !
- Я не можу цього зробити !
- Як це не можеш ?
- Це надто небезпечно ! В нас і так останнім часом чого тільки не відбулося.  Зараз такими діями я не дозволю собі знову непокоїти батьків. 
Раптом увагу Олександра привернув букет квітів на столі Інни та її сумочка.  Як сказав Максим,  викрадачі відпустили Інну , але не віддали їй сумочку.  А ця сумочка була тією ж , що і в той день коли Олександр з Інною їздили в офіс Арсена.  Тобто виходить що квіти і сумочку привіз ніхто інший як Арсен. 
Зараз він зробить все щоб вийти сухим з води.  Але Олександр зовсім не засмутився,  адже зрозумів що навіть в поразці він знайшов перевагу над Арсеном і почав будувати в голові  новий план.
- Ти поснідала ? 
- Ні ! Тільки пила каву .
-Тоді може разом поснідаємо в кафе біля відділку ?  
- Чудова ідея .

Олексій після лікарні одразу поїхав додому.  Він увійшов в кабінет батька та сів на крісло навпроти нього і почав з батьком діалог. 
- Він про все дізнався !
- Ти йому все розповів  ?
- Ні ! Він підслухав нас,  коли я розмовляв з Анною. 
- Як він відреагував ?
- Ніяк ! Наче нічого й не сталося . Наче для нього це нічого не означає. 
- А чого ти чекав ? Я впевнений що він ненавидить того , хто залишив його матір вагітною і ніколи не цікавився ним. 
- Ци ти в усьому винен ! Ти мусиш , ти повинен зробити все щоб він тобі вибачив . 
- Ти думаєш це так легко зробити ? Чому ти не розумієш,  він не пробачить мені,  як сильно тобі б цього не хотілося.
- Справа в тому,  що ти не хочеш цього.  Ти боїшся зустрітися зі своїм минулим,  ти боїшся відповідати за свої помилки.  Який я був наївний  коли повірив тобі.  З мене годі ! Поки не поговориш з Максимом,  ноги моєї в твоєму будинку не буде. 
- Олексій,  зачекай ! Стій я сказав !
- Я думав що коли ти погодився на мою умову , ти одразу почнеш діяти . Та як я міг бути настільки сліпим ? 
- По твоєму це так легко,  взяти і одразу почати діяти ? Згадай що сталося з тобою,  коли ти дізнався всю правду.  Невже ти не розумієш що зараз,  коли він почув це навіть не від тебе чи від мене,  а просто коли ти розмовляв з Анною,  що йому потрібен час щоб прийняти це все . Звісно якщо він зможе прийняти. 
- Знаєш,  в нього є схожа ситуація з Інною.  Але Інна пробачила батька і зараз має чудові стосунки з Орестом та Максимом. 
- Чому до тебе ніяк не дійде,  що Орест не покинув Лілю і не пішов до іншої жінки ! Ліля жива , а не загинула ! І врешті решт Максим не син Ореста , а його племінник. 
- Так ! Але Орест як тільки дізнався що в нього є донька, зробив все можливе,  для того щоб налагодити з нею стосунки.  А що робиш ти ?
- Я даю Максимові час,  щоб він прийняв це . З рештою я поговорю з ним , але не зараз.  Зараз він мусить побути на одинці щоб вирішити як йому бути далі. 
- Це твій останній шанс ! Останній шанс для того , щоб не впасти в моїх очах ще нижче. 
Олексій сказав батькові своє останнє слово і пішов до своєї кімнати. 

В кафе Олександр пригостив Інну сніданком,  під час якого лагідно перейшов в діалог.
- Вранці Максим надіслав мені відео.  На відео було зафіксовано як тебе викрадають.  Це вагомий доказ щоб заарештувати цього покидька . Чому ти опираєшся ?
- Я вже тобі сказала,  я не хочу більше проблем. 
- А якщо завтра він спробує нашкодити твоїм рідним  тільки через те що ти не змогла заявити на нього ?
- Чому йому так вчиняти ?
- А чому він викрав тебе ? Якби я тільки знав що в його голові.  Він дуже небезпечна людина.  Під прикриттям ведення чистого бізнесу,  чого він тільки не робив.  Вже стільки часу я намагаюся викрити його злоліяння , та все марно . Зараз в нас з'явилася хоч маленька,  але можливість притягнути його до відповідальності.  Я впевнений,  за однією справою підтягнуться й інші !
- Я не можу цього зробити.  Тим більше мене відпустили майже одразу,  мені нічого не заподіяли , навіть повернули сумочку.  В такому разі на що я заявлятиму ? Ти ж сам розумієш,  цього замало для арешту. 
- Так , замало.  Але якби ти захотіла , в нас на руках було б хоча б це . Ти не чула що він мені сьогодні говорив,  як погрожував.  Ти можеш уявити скільки зла він спроможний зробити будучи на волі ? Що тільки не перевозять в його компанії через кордон.  
- Повір,  якщо все так як ти кажеш,  він обов'язково помилитися і ти заарештуєш його згідно закону. 
- Просто коли ти раптом зникла,  я дуже хвилювався.  Я не хочу щоб з тобою щось сталося,  не хочу щоб він тобі нашкодив.  - Олександр поставив свою руку на руку Інни.
- Чому ти раптом так занепокоївся ?
- Розумієш,  він погрожував мені тобою.  Сказав якщо я не припиню,  він нашкодить тобі. 
- Як це ? Чому мені ?
- Він зрозумів,  що я ніколи не дозволю тобі зашкодити . 
- Чому ти не дозволиш ? 
Олександр міцно стиснув руку Інни в своїй. 
- Я мав зізнатися тобі раніше . Справа в тому що останнім часом в мені зародилися почуття.  Зародилося бажання захищати тебе та дбати про тебе.  Я не знаю як це описати,  та я не хочу тебе втратити,  не хочу щоб ти постраждала через мене.  Я не дозволю йому нашкодити тобі. 
- Ти .... Ти хочеш сказати ?
- Ти мені подобаєшся !