21. Чергову правду розкрито!

Коли Інна приїхала додому,  на неї вже чекали Анна та мама.  Під час вечері,  всі троє жваво обговорювали  останні події які відбулися в житті кожної з них.  
- Але все таки,  ви повинні були попередити мене про те що Матвій забере Анну з лікарні ! Ви навіть не зможете уявити,  як я в той момент злякалася ! 
- Повір , я дуже хотіла тобі сказати,  але я переживала,  що тоді ще хто небудь сторонній дізнається і я не зможу врятувати її ! Тим більше в той момент на тебе було привернено багато уваги і мені нізащо б не вийшло зробити це непомітно для інших. Доречі,  щодо інших ! Я сьогодні зустрілася з батьком ! Та перед тим як в лікарні я знайшла його кабінет,  я мала змогу зустріти Надію ! Жалюгідне було видовище ! Наче вже старша,  поважна пані,  яка в своєму житті прожила чимало чого,  а переді мною шукала слова та ховала очі.  Мені навіть здалося що вона хоче налагодити зі мною стосунки .
- Он як ? І що ти думаєш з цього приводу ?
- Звісно я не збираюся пробачати їй! Після всього що вона тобі заподіяла,  скажу відверто,  я і дивитися на неї не хочу.  Та якщо я буду надалі намагатися налагодити стосунки з батьком,  мені все ж доведеться періодично перетинатися з нею.  Скажімо така собі жертва задля хорошої справи ! 
- Як я співчуваю тобі сестричко !
- Не варто ! Якщо ваші з Максимом стосунки налагодяться,  тобі також доведеться співчувати . 
- Я в цьому не впевнена ! Після нашої останньої розмови,  маю деякі сумніви  щодо того що ми ще будемо разом.
- А хто це тут сумнівається в собі ? Годі сумувати ! Я впевнена що ми все правильно зробили і якби мені довелося знову це провернути , я б це обов'язково повторила.  Якщо що,  я швидко зміню хід його думок і він сам ще вибачатиметься перед тобою за те що не дослухав тебе сьогодні.
- От саме цього і не варто робити.  Я хочу,  щоб якщо він вибачив мені , то тільки з власного бажання а не через те що ти прополоскала йому мізги.
- Він все одно пробачить,  рано чи пізно,  та я хотіла тільки пришвидшити цей процес.  
- Не варто ! Доречі ти розповіла тільки про зустріч з батьком, а з Олександром ти бачилася сьогодні ?
- Навіть не питай ! Краще б не їхала до нього ! 
- А ти аж до нього їхала ? 
- У відділку сказала що він не прийде впродовж кількох днів,  тож я вирішила навідатись в гості. Та звісно він не зрадів тому,  що я прийшла до нього ! З його слів я зрозуміла що він не несе для налалі ніякої небезпеки,  та в нього з'явилася нова ціль,  знайти тих хто вбив його маму щоб покарати їх.
- Я б йому радила не робити цього ! - Ліля відповіла донькам , почувши їхню розмову. 
- Чому ? - в один голос відповіли дівчата. 
- Я спочатку мала сумніви,  думала що помиляюся,  але вчора на засіданні,  коли Ліза розповіла все про поліцейського Віктора,  що є батьком Олександра та чоловіком Ольги.  Як виявилося Анно,  твоя мама Ніна була знайома з Ольгою,  мамою Олександра.  В лікарні,  поки вона ще була живою,  вона розповіла мені що ввечері перед тим як народила тебе,  вона пішла в гості до Ольги,  дружини  поліцейського . Ніна розповіла мені,  що того вечора в дім увірвалися декілька озброєних чоловік і перерили все в будинку в пошуках чогось цінного,  та як виявилося , не знайшли нічого,  після чого почали бити Ольгу.  Ніна намагалася захистити Ольгу та вони почали бити і її  , а після побиття вони викинули Ніну на вулицю і застрелили Ольгу.  
Від сказаного Лілею,  Анна з Інною зрозуміли що якби Ніну не побили того вечора,  можливо жінка не померла б ! Також дуже важливим було те , що Олександр хотів знайти вбивцю, чого б йому це не коштувало і покарати його.  Дівчата домовилися будь яким способом відмовити Олександра від такого задуму ! 
Та в обох дівчат було багато справ ! Анна повинна була поїхати в університет , для продовження навчання а Інна в поліцейський відділок. 
Минуло кілька днів.  Весь цей час в університеті Максим уникав зустрічі з Анною,  а Анна в свою чергу не напрошувалась на розмову. 
Як і говорилося раніше,  Олександр так і не з'являвся в відділку впродовж кількох днів. 
От і вихідні минули ! Вранці Ліля з Анною поїхали в університет а Інна знову в відділок.  По закінченню пар Анна увійшла в кабінет Лілі та запропонувала їй поїхати до Інни,  щоб нарешті побачити де ж працює її сестра.  Ліля підтримала  пропозицію доньки,  та їй залишалося підписати кілька паперів,  чим вона і почала займатися підписами. Приблизно за п'ятнадцять хвилин Ліля завершила всі справи і вони поїхали.  Дорогою до Інни,  Ліля з Анною вирішили купити для неї подарунок,  адже вони так і не привітали Інну з тим що вона влаштувалася на роботу.  Ліля для доньки обрала класичний темно-зеленого кольору блокнок,  а Анна взяла для Інни також класичну ручку і попросила на касі упакувати гарно подарунки. Після здійснення  покупки обидві вийшли до автомобіля та поїхали до Інни.  
В кабінеті Інна переглядала документи , які їй доручили перевірити перед судовим засіданням одного з позивачів,  адвокатом якого назначили Інну.  Раптом дівчина почула стукіт в двері і не довго думаючи відповіла дозволом на вхід.  Після дозволу , в кабінет увійшли Орест та Максим . 
- Яка несподіванка ! - Мовила Інна с зустрічаючи гостей ! 
- Сподіваюся приємна ! - Відповів Орест. 
-А це вже стане зрозуміло згодом . - Додала Інна , після чого зателефонувала до секретаря та попросила три чашки кави до свого кабінету.  - Прошу сідайте, продовжила дівчина.
Максим з Орестом сіли навпроти Інни. 
- Сподіваюся ми не відводікаємо ? Якщо в тебе багато роботи,  ми можемо піти ! 
- Зовсім не варто перейматися,  ніхто нікому не заважає,  я і так вже майже все переглянула і зробила висновки. 
- Ти сама обрала цю професію ? - Раптом поцікавився Орест. 
- Так ! Я дуже хотіла допомагати викривати брехню , карати всіх злочинців !
- Чому вже тоді не обрала професію судді ? - втрутився в розмову Максим ! 
- Тому що судді належить приймати важкі і життєво важливі рішення , а я не хочу брати таку відповідальність на себе.  Мені і посади адвоката вистачить ! Доречі,  чому ти обрав медицину ? Хочеш піти шляхом своїх рідних ? 
- Можна і так сказати ! Твоя професійна також може врятувати комусь життя,  хоч навіть і в переносному сенсі,  але я хочу насправді рятувати життя в міру своїх можливостей.  Я вірю що зможу це зробити. Доречі,  Анна також такої думки !
- Я і без тебе це з ми знаю , мище з дитинства обговорювали це.
- Я б швидше подумав,  що ти обереш медичний напрямок,  все таки ти донька дядька та Лілі,  а Ліля свого часу працювала медичною сестрою в нашій клініці ,  а зараз займає ту ж посаду в нашому університеті.  
- Може годі вихвалятися?  В нашій,  в нашому !!! Що це таке ?
- Вибач,  коли я  розмовляв з Максимом,  я випадково сказав йому що їду до тебе і він вирішив приєднатися.
Почувши відповідь Ореста,  Максим підійшов до вікна , вдавши що не почув його.  
- Отже ти приревнував дядька до його ж доньки  і не хочеш щоб ми бачилися? Не бійся,  не вкладу твого дядька ! - Жартувала Інна і потім побачила , що жартівливий  настрій Максима несподівано змінився на дещо розлючений.
Нарешті Ліля та Анна приїхали до Інни у відділок і після паркування авто вони зустріли на подвір'ї Олександра  який також приїхав . Та приїхав Олександр виключно для того, щоб якомога більше інформації дізнатися про того,  кого намагався витягнути з в'язниці  Віктор.  Та він зрадів що зустрів Анну,  адже він заборгував їй вибачення ! Олександр підійшов до Анни та почав розмову.
- Мені варто було відразу,  ще після засідання перепросити ! Я навіть не можу підібрати слів,  мені дуже шкода що через свою ненависть, я ледь не згубив твого життя.  Мені і досі не віриться,  що після всього що я тобі заподів , ти вирішила звільнити з підарешту ту дівчину,  яка також чимало чого заподіяла тобі, тільки для того щоб я дізнався всю правду! Чому ж ти допомогла мені ? Навіщо ?
- Тому що ти врятував моє життя ! Врятував після того пострілу в гаражі.  Спочатку ти відтягнув мене,  щоб куля не потрапила в важливі органи,  а потім ще й піклувався про мене, я навіть впевнена що поки я була непритомна,  ти і до лікаря мене відвозив. 
- Як  ти здогадалася ?
- Ти думав що в тій масці тебе було важко впізнати ? Я впізнала одразу ж як побачила тебе в тому будинку в якому ти допомагав мені поїсти.  
- Але все це було тільки до того,  поки я не дізнався що ти донька Вадима . Коли це сталося,  я тільки про те і думав,  щоб вбити тебе !
- Але ж не вбив ! Точніше майже вбив,  я таки завадила тобі це зробити. 
- Як це ? Я думав що після того як введу отруту, вона одразу ж подіє.  
- І вона неодмінно подіяла б , якби я не вимкнула крапальний механіз в момент коли ти відвернувся.  Мені можна сказати пощастило що ти не дивився в той момент на мене.  
- Тоді чому ж ти таки допомогла мені ?
- Бо ти також ні в чому не винен !  Способи якими ти намагався помститися є незаконними і якби ти не дізнався правди,  ти б ще неодноразово намагався б вбити мене, адже для тебе це був би єдиний спосіб покарати батька,  якого ти вважав винним. Тому коли вже з'явилася така нагода,  щоб нарешті всі змогли дізнатися правду,  Я а ні трохи не думаючи вирішила розкрити цю таємницю в суді. 
Анна побачила як до них підходить Вадим !
- А ти що тут робиш ? - Не витримала і запитала у нього Анна.  
- Мені потрібен Олександр ! Я просив щоб мені повідомили коли він приїде до відділку і ми змогли б про все поговорити ! 
- Чудово,  адже мама вам обом має що розповісти ! - продовжила діалог з Вадимом Анна - це про смерть моєї і твоєї Олександре мами.  
Ліля розповіла все що минулого вечора розповідала донькам. 
В кабінет Інни нарешті принесли каву та поставили  на стіл.  Взявши чашку кави для Максима,  Інна піднесла її йому і так як і Максим,  вона побачила за вікном Лілю з Анною які спілкувалися з Вадимом та Олександром.  
- То от чому настрій в тебе зірвався ? 
- Не мали дурниць ! Та й що ж там токого,  а нічого такого !
- А і справді,  що відбувається ? - запитав в доньки Орест і підійшов до них. Він також побачив ту ж картинку що і інші.  З побаченого складалося враження що всім хто знаходився зовні було досить весело.  В якийсь момент Анна навіть усміхалася і це дуже нервувало Максима.  Він не розумів як вона могла спокійно сміятися в присутності Олександра який  ледь її не вбив . Він вже хотів вийти до них,  та все ж вирішив залишитися в кабінеті.  Але все таки на вулиці до Анни дехто підійшов і це був Шерл.  
- Доброго дня пані Анна ! Я дуже радий що ви в порядку ! Коли я зрозумів що ви донька Вадима Сергійовича і я вистрелив в вас в тому гаражі,  я місця собі не знаходив.  Я шукав вас всюди . Я навіть не уявляю щоб я робив якби ви загинули !?
- А ви відповідно хто ? 
- Це моя довірена людина ! Вранці коли ти зненацька опинилася в гаражі,  в нього з Олександром там були деякі справи ! 
- Які ще справи ?
- Справа в тому , що твій батько займається контрабандою ! Того ранку я намагався викрити його дії, але твоя поява все зіпсувала.  Люди твого батька подумали що ти підставна особа і тому почали стріляти в тебе ! 
- Тобто,  як я розумію,  якби не Олександр,  твої довірені люди ледь мене не вбили ? 
Анна зробила кілька кроків назад.  
- Це не зовсім так ! Вислухай будь ласка,  я все тобі поясню ! Коли я побачив тебе в тому гаражі я ще не знав що ти моя донька , але здогадувався.  
- Яке це має значення ? Через тебе я ледь не померла !