16. Нагадала її в молодості.

Декілька  годин з кабінету реанімації  ніхто не виходив.  Всі хто залишився зовні були дуже схвильовані адже їм не було відомо в якому стані знаходиться Анна.  
Побачивши біля реанімації скупчення людей , завідувач відділу реанімації підійшов до них та запитав чому вони всі тут зібралися.  

Орест був особисто знайомий з лікарем і відповів йому що вони чекають тут щоб дізнатися що з Анною,  яка зараз знаходиться в кабінеті.  Та лікар відповів Оресту що сьогодні до реанімації ніхто не поступив і вони напевно щось не так зрозуміли . Та Орест доводив лікарю,  що до палати увійли два лікарі,  забрали Анну в ліфт та відвезли в реанімацію.  На  що лікар знову повторив Оресту що цього не могло статися.  Він відкрив їм кабінет та показав що там порожньо. І справді , окрім порожнього кабінету,  всі хто був в коридорі  більше нічого не побачили.  Ніхто з присутніх не міг зрозуміти хто були ті лікарі та куди вони забрали Анну. 
- Це ти забрав її і стоїш тут чекаєш поруч , ніби не знаєш де Анна ? 
Розгублега Ліля сказала Вадиму.  
-  Зараз Анні потрібен нагляд  лікарів ! Я б нізащо не забирав її з лікарні в такому стані ! Краще добре подумай , хто ще міг забрати Анну , а потім вже звинувачуй.  
- Тоді хто її забрав ? 
Пролунало ще одне запитання від Лілі,  і тут всі почули гучну відповідь що лунала з початку коридору !
- Я забрала ! 
Всі звернули увагу на дівчину, яка вигукнула відповідь Лілі.  Ліля , Максим та Шерл впізнали Інну.  Максим побачивши Інну не зрозумів що вона тут робить,  чому вона забрала Анну  та як вона з нею пов'язана !Олександр також впізнав Інну , так як він бачив її коли заходив в поліцейський відділок.  Та він також не міг зрозуміти що об'єднює її з Анною.  Орест дивився на Інну та момітив що дівчина зовнішністю трохи схожа на нього,  це помітила і Надія.  Вадим досі нічого не розумів,  так як Шерл не показував йому фото Інни і він не знав що Інна є донькою Лілі.  Всі спостерігали за наближенням невисокого зросту дівчини,  з короткою стрижкою темного волосся та ніжними карими очима прихованими за прозорими окулярами. 
Олександр зрозумівши що Анну хтось або врятував або викрав,  та вирішив докопатися до правди,  щоб дізнатися чи померла нарешті Анна і почав допитувати Інну. 
- Що з Анною Семіною ? Куди ви її забрали ? Хто ви така. 
Діставши з своєї сумочки своє посвідчення,  Інна продовжила діалог з Олександром. 
- Доброго дня ! Мене звуть Несторук Інна Орестівна!  Я нещодавно влаштувалася на роботу в наш місцевий поліцейський відділок займаючи посаду адвоката.  Зараз ми з Лілею Семіною складемо на вас пане Олександр заяву за спробу вбити Семіну Анну. Ви займаючи посаду правоохоронця,  зловживали своїми повноваженнями ,  намагалися вчинити самосуд над поном Вадимом, вважаючи його винним в смерті ваших батьків , покійних Віктора та Ольги Дим'юк. 
Заява Інни здивувала  всіх в приміщенні і навіть самого Олександра.  Як вона зрозуміла все це ? Хлопець не міг і уявити що хтось розгадає його план. 
- Можеш складати на мене заяву , та я вже ввів отруту в її крапельницю ще до того як її встигли забрати з палати.  Швидше за все вона якщо ще не померла , то невдовзі помре.  
Відповідь Олександра шокувала всіх , присутніх в приміщенні.  Не витримавши зухвалості Олександра,  Максим влупив його кулаком та Орест негайно зупинив його , щоб він не втнув ще чого , адже Олександр ще досі займав посаду поліцейського і напад на правоохоронця загрожував Максиму поганими наслідками.  Не втрачаючи ані секунди Інна зателефонувахла до знайомого щоб запитати як почувається Анна,  той повідомив їй що її стан стабільний і вона вже прийшла до тями. Анна захотіла поговорити з Інною і хлопець передав слухавку дівчині. 
- Алло ! Я навіть не уявляю як ти дізналася,  та він справді хотів мене вбити. Мені пощастило що я опритомніла і він не дивився на мене. Так я змогла непомітно для нього  вимкнути крапальну систему.  Він ввів в крапельницю якусь рідину ! Я хочу знати чому він хотів мене вбити ! Ти ж знаєш ! Ти повинна все мені розповісти ! 
- Я все зрозуміла ! Я обов'язково тобі все розповім,  але не зараз.  Я незабаром  зв'яжусь з тобою.  Чекай мого дзвінка !
Інна завершила розмову і з вигляду кожного з присутніх там  дівчина зрозуміла що всі хочуть дізнатися що з Анною.  Інна повернулася до Олександра .
- Чекайте заяви.  Як не сьогодні то завтра ми її напишемо.  
Та раптом Ліля зацікавилася,  як Інні вдалося забрати Анну з лікарні. 
- Хто тобі допоміг ? В Києві ти ще ні з ким не знайома. Тут в тебе немає жодної підтримки ! Тож хто і куди забрав Анну ? 
- Мамо ! Потім поговоримо ! Зараз не час ! 

Інна не хотіла обговорювати такі особисті речі в присутності сторонніх людей. 
Орест почувши що Інна назвала Лілю мамою остаточно запевнився в тому що вона їх донька. 
- Ні , ти негайно розкажеш мені хто забрав Анну. 
- Що це змінить ? Якщо ти зараз дізнаєшся з ким  Анна, що це  змінить ? 
- Це він, так ? Як ти могла просити в нього допомогти ? Ти ж знаєш як це небезпечно ! Я навіть не хочу вірити що ти зробила дещо подібне.  Негайно телефонуй йому ! Нехай поверне Анну і лікарню. 
Вже на підвищеному тоні говорили мама з донькою.  
- В яку ще лікарню ? Хіба не бачиш в якій вона небезпеці опинилася в лікарні.  Якби я не була впевнена в тому що в неї все буде добре,  я б не відправила її з ним.  Якщо обирати з двох вогнів , ми обрали той що обпече  менше.  Принаймні вона буде жива,  це все про що ми зараз повинні хвилюватися , її життя  !
Ліля не витерпіла і схопила Інну за плечі. 
- Негайно телефонуй йому ! Нехай повертаються. 
-Вже пізно ! 
-Як це пізно ? 
- Пізно ! 
Після останнього слова що сказала Інна , вона вказала на вікно з якого було видно як в небі летів літак.  Зрозумівши що Анна полетіла з України  Ліля не витримала і знепритомніла.  Вона вже кілька днів не спала і була дуже знесилена.  Орест в падінні підхопив Лілю на руки.
  -  Я знаю що кожен тут присутній хоче обговорити нещодавні події !  Я тут,  мама тут ! Ми нікуди не їдемо і не летимо.  Нам треба трохи прийти до себе,  потім ми поговоримо з кожним,  кому це буде потрібно.  Зараз прошу вас вибачити мені ! Я мушу попіклуватися про маму ! Орест відніс Лілю в машину Інни , та поїхав слідом за нею.  Вдома він допоміг занести Лілю.  Інна помітила що він дуже хотів поспілкуватися з нею. 
- Я нажаль зараз не в тому стані щоб щось обговорювати.  Я сподіваюсь на твоє розуміння.  Як я і казала, я нікуди не їду.  Думаю в нас ще буде час для розмов , коли я буду до цього готова.  
Інна закрила двері перед Орестом і пішла до Лілі.  Орест дуже хотів ще хоч трохи побути поруч з Лілею та Інною.  Хоч на мить , але він відчув що в нього є сім'я.  Це відчуття було таким новим,  таким несподіваним та приємним.  Він готовий був віддати все,  щоб мати таку сім'ю і от вона в нього є . В нього є Ліля і їх донька.  Він вірив що зможе все виправити і налагодити з ними стосунки.  
Максим та Вадим приїхали до багатоповерхівки в якій орендувала квартиру Ліля та чекали внизу сподіваючись що Інна або Ліля вийдуть до них та все їм пояснять. Обоє були занепокоєні за Анну.  Після почутої розмови між Інною та Лілею , можна було зрозуміти що відправили Анну не на Сейшельські острови , а в місце , куди б відправили в саму останню чергу.  Лише на найгірший випадок !  І Максим раптом згадав слова Анни під час спарингу прийомів з самооборони,  що Анні доводилася навчитися цим навичками не з власної волі.  Такі думки дуже лякали Максима.  Він хотів дізнатися в Інни де Анна і написав їй повідомлення з проханням щоб та вийшла до нього на вулицю і вони змогли б поспілкуватися .  
Олександр розлючений тим що в нього знову не вийшло помститися , повернувся до себе додому де продовжив нищити все що попадалося йому на очі. 
Одну Надію не так сильно хвилювала Анна.  Більше її здивувало побачити Інну.  Надію приголомшило те що в неї є онука.  Гінеколог Світлана,  яка переривала вагітність Лілі вже померла і їй не було з кого спитати за це. Та літня жінка на мить почала пишатися Інною.  Така молода,  така впливова,  впевнена в собі ,сильна дівчина , як ніхто інший підходила їхній сім'ї. Вона вирішила що не так вже й погано те що Ліля народила від Ореста , бо дівчина яка сьогодні повстала перед нею,  дуже нагадала її в молодості.