10. Несподівана зустріч

Наступного дня Анна поїхала в університет з Максимом,  чим підтвердили чутки ,що вони зустрічаються. Аллу від цієї новини охопила невимовна злість і вона тільки й чекала слушного моменту щоб розлучити закоханих. В університеті Макс ніколи не відходив від Анни,  після пар вони завжди наперед планували якісь, поїздки, екскурсії, походи та інше.  Жоден день не повторювався. Настав час коли він захотів познайомити кохану, з єдиними рідними людьми в його житті , дядьком та бабусею за вечерею.  Дізнавшись про це , Алла заздалегідь приїхала до Макса додому,  сказавши , що Макс забув віддати їй її книгу , яку вона йому позичала,  тож вона прийшла її забрати,  адже нібито зараз вона їй дуже необхідна.  Увійшовши в кімнату Макса,  Алла вийняла з сумочки відеокамеру,  встановила її в непомітне місце , але з хорошим радіусом бачення, це було в шафі , поміж деяких книг. Виходячи з кімнати ,вона прихопила одну з книг,  щоб її ні в чому не запідозрили.  Спускаючися вниз по сходах,  вона вдала наче розмовляє з Максимом.
  - Якби ти не забув де її поставив, я б вже давно її знайшла.  Буде мені уроком. Більше нічого тобі не позичатиму.  Бувай. - завершивши уявну розмову,  Алла подякувала та вийшла з будинку, після чого сіла в своє авто та поїхала додому,  в очікуванні перегляду чогось дуже пікантного. Невдовзі після того як Алла поїхала , до будинку приїхали Максим з Анною.  Обоє молодих людей були дуже схвильовані. Максим провів Анну в дім,  де в коридорі їх одразу зустрічали двоє людей.  Сьогодні Анна вперше познайомилася з з Орестом,  коханим Лілі,  який місяцями її обманював, та з Надією, жінкою яка намагалася вбити Лілю та Інну. Анні було дуже не легко стримувати почуття, але вона старанно це робила,  адже це був дуже важливий вечір для Максима. 
- Вже чимало часу ми чуємо від Максима "Анна " та " Анна ",  і от нарешті він вирішив познайомити нас з тобою - широ мовив Орест до Анни,  після чого їх розмову підхопила Надія. 
-  Ми б хотіли побільше дізнатися про тебе.  Де ти живеш , звідки ти приїхала ? Як я зрозуміла в Києві ти нещодавно.- почала з розпитувань Надія.  
- Так ! Ми нещодавно переїхали з Мамою до Києва.  Моя мама працює в університеті медичною сестрою,  а я продовжую навчання тут  на медичному факультеті. До цього ми з мамою проживали в Америці.  - намагалася як найлюб'язніше відповісти Анна. 
- А де ж твій батько ? - раптом стало цікаво Надії. 
-В мене його немає !  - намагаючися бути спокійною вілповіла Анна.
  - Мамо , може ми не будемо настільки допитувати Анну,тим більше нам вже пора на зустріч з нашими партнерами.  Шкода що Максим швидше не повідомив нам, що запросив тебе на вечерю,  ми б краще підготувалися та перенесли б зустріч, але нажаль вже було занадто пізно. Сподіваємось невдовзі познайомитися з твоєю мамою,  а зараз , вибач нам , ми дуже поспішаємо.- Орест розповів все як є Анні , після чого вони  з Надією поїхали на зустріч. Залишився вдвох Анна з Максимом закінчили вечерю,  після чого Максим запросив Анну в свою  кімнату .Увімкнувши романтичну музику, Максис запросив Анну на танець. Впродовж танцю закохані до нестями люди ніжно обіймали та цілували одне одного  . Не дочекавшись закінчення пісні,  Максим та Анна перемістилися на ліжко,  після чого відбувалися вже зовсім інші події.
Нажаль для Алли,  роздягаючися,  Максим кинув сорочку на полицю з книгами,  тож Алла не те щоб не бачила що відбувається,  а і почути не могла. Та вона була впевнена, що їй вистачить і того ,що вона вже має.

  Прокинувшись вранці Максим з Анною поїхали поснідати в ресторан.  Сьогодні був вихідний і не потрібно було їхати на пари.  Після сніданку Максим запросив Анну на рибалку за містом.  Поставивши в машину палатку,  вудочки, кошик для пікніку та все інше , що потрібне для рибалки та ночівлі на природі.  Приїхавши на місце призначення Максим з Анною спочатку розмістили палатку, після чого розіклавши два стільця біля ставку,  почав ловити рибу.  На щастя після неодноразових спроб щось піймати,  декілька рибин він таки піймав. Розвівши багаття та почистивши рибу Максим почав смажити її на сітці, а Анна готувала салат та гарнір, який потрібно було тільки підігріти на вогні. 
- Добре що ти вирішив взяти ще їжі , бо якби ми їли тільки те,  що ти піймав,  ми б залишилися голодними. - ледь стримуючи сміх говорила Анна до Максима. 
- Зазвичай я добре вмію ловити рибу,  але цього разу мою увагу привертала не риба у ставку, а дещо інше , дещо таке , від чого неможливо відірвати погляд ! - ніжно прошепотів на вушко коханій Максим.  
Посмаживши рибу та підігрівши гарнір, молоді люди стали вечеряти,  після чого поприбирали, загасили вогонь, та увійшли в палатку. 
Анна розповіла Лілі про їх з Максимом плани на вихідні , тож Ліля не хвилювалася за доньку.  Після ночівлі біля ставку,  Максим відвіз Анну додому.  Вдома Анна зателефонувала до Інни , де все їй розповіла. Одночасно з телефонною розмовою Анни та Інни,  Максим також писав Інні про те ж ,про що розповідала Анна.  Інна була дуже щаслива за обох закоханих,  також вона раділа тому,  що до цього всього вона також доклала своїх зусилль.  Інна повідомила Анні , що за тиждень в неї закінчується стажування і вона невдовзі приїде до них.  Анна дуже зраділа такій новині .Попрощавшися з Інною  Анна відкрила шафу обираючи що їй одягнути на сьогоднішню вечерю,  на яку її запросив Максим. Ввечері Максим заїхав по Анну і вони поїхали на вечерю.  Ліля не хотіла сама залишатися вдома,  тож вона зателефонувала до Яни,  але та сказала що не може приєднатися до Лілі бо  має важливі справи. Не довго думаючи Ліля вирішила на самоті прогулятися, подихати  теплим вечірнім повітрям в  квітучому  парку.  Ліля довгий час гуляла в парку. За весь час прогулянки вона згадувала коджен свій прихід в цей парк разом з Орестом. Часто вони сиділи під найбільшим деревом в парку,  Ліля читала книги,  а Орест слухав та дивився на Лілю таким закаханим поглялом , за яким так сумувала Ліля з тих пір як пішла від нього.  Часто вони приходили в кафе , що знаходилося по іншу сторону від парку, куди і йшла Ліля.  Дійшовши до парку, за вікном з середини Ліля побачила Яну , а навпроти неї сидів чоловік.  Підійшовши ближче,  Ліля розгледіла чоловіка і ним виявився Орест.  На щастя для Ореста, в той момент коли його побачила Ліля,  він теж подивився у вікно , знову згадуючи парк в якому вони з Лілею часто гуляли. Ліля і Орест кілька хвилин дивилися в очі одне одному.  Ліля знала що рано чи пізно зустріне Ореста, адже вона вже чимало часу перебувала в Києві, а от Орест був шокований випадково побачивши Лілю біля парку.  Не зволікавши Ліля відвела погляд від Ореста і негайно вийшла до дороги позаду кафе , де спіймала таксі та поїхала додому,  а Орест одразу вийшов з кафе , подолавши шлях з крайнього куточку до виходу з кафе і звісно він не встиг наздогнати Лілю, через що сильно шкодував.
Ліля не могла собі пояснити ,чому вона втекла,  адже вона думала що готова до зустрічі з Орестом і розуміла що від сьогодні, коли вони побачили одне одного,  вони ще неодмінно зустрінуться.  Але зараз Ліля не хотіла про це думати,  вона хотіла тільки доїхати додому та спробувати заспокоїтися. А Орест покинувши Яну в кафе, всю ніч їздив вулицями міста з надією знайти Лілю і поговорити.  Він не вірив своїм очам що зустрів її . Йому хотілося дізнатися де вона була весь цей час.  
Залишившися в кафе на одиниці, Яна була розлючена. Довгий час вона намагалася звернути увагу неодруженого  Ореста до себе. Сьогодні вона обманула його, сказавши що це буде зустріч з керівництвом університету для вирішення проблем з інвентарем , але насправді влаштувала вечерю на двох в кафе біля парку.  Орест часто приходив в цей парк і Яна про це знала,  тому подумала що він не відмовить їй і приєднається до неї за вечерею, а сама вона сказала що керівники запізнюються , після чошо й зовсім сказала , що керівники не зможуть сьогодні приїхати. 
В Анни та Максима вийшла чудова романтична вечеря.  Відвізши додому а
Анну , Макс також поїхав.  Вдома Анна побачивши в якому стані мама,  вона все в неї розпитала і Ліля все їй розповіла. Цієї ночі Ліля не могла заснути,  всю ніч вона простояла біля вікна вдивляючися на нічний Київ, так само Орест не спав.  До самого ранку він їздив вулицями Києва і аж вранці поїхав додому, сподіваючись що невдовзі він знайде Лілю і вони обов'язково про все поговорять.  Він в це вірив.